• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Профспілковий комітет

ЗАКОН УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

з питань охорони праці

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації роботи з охорони праці в навчальних закладах

(на допомогу керівникам навчальних закладів

та профспілковому активу галузі)

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі праці. Поняття «охорона праці» досить широке. Воно включає питання безпеки виробництва, створення здорових та безпечних умов праці, профілактику захворювань, пожеж, нещасних випадків тощо.

Забезпечення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу, запобігання нещасним випадкам серед його учасників покладається на власника або уповноважений ним орган і керівника закладу освіти. Відповідальність за дотримання вимог чинного законодавства з охорони праці несе керівник і всі працівники та учні навчального закладу.

Професійні спілки здійснюють контроль за дотриманням власниками законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належного виробничого побуту для працівників і забезпеченням їх засобами колективного й індивідуального захисту (ст. 41 Закону України «Про охорону праці»).

ОСНОВНІ ПИТАННЯ СТАНУ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

1. Наявність документів з охорони праці.

- Статут закладу освіти. (Наявність і правильність оформлення розділу з охорони праці).

- Матеріали по ліцензуванню закладу освіти. (Наявність висновку з охорони праці).

-Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладу освіти. (Доведення працівникам за підписом).

-Колективний договір. (Наявність розділу «Охорона праці», Комплесних заходів з охорони праці, матеріали по їх виконанню оформляються 2 рази на рік) ).

-Накази керівника закладу освіти по особовому складі й особисті справи працівників. (Правильність їхнього оформлення).

-Трудові книжки працівників закладу освіти. (Організація їхнього зберігання й правильність заповнення).

-Посадові обов'язки з охорони праці працівників закладу освіти з їхніми особистими підписами. (Доведення за підписом).

-Наказ керівника закладу освіти про призначення відповідальних осіб за організацію безпечної роботи. (Видається щорічно перед початком навчального року у випадку зміни за штатним розкладом.)

-Протокол зборів трудового колективу (профспілкової організації) про вибори уповноважених суспільних інспекторів з охорони праці.

-Наказ керівника закладу освіти про призначення представників адміністрації до спільної комісії з охорони праці.

-Наказ керівника закладу освіти про призначення комісії для перевірки знань з охорони праці.

-Протоколи перевірки знань з охорони праці працівників закладу освіти. (Оформляються один раз на 3 роки, знову прийнятих на роботу – протягом місяця).

-Посвідчення про перевірку знань з охорони праці керівника закладу освіти, його заступників і членів комісії з перевірки знань з охорони праці.

-План організаційно-технічних заходів щодо поліпшення умов й охорони праці, здоров'я працівників та учнів. (Складається на календарний рік.)

-План заходів щодо протипожежної безпеки закладу освіти. (Складається на календарний рік).

-План заходів щодо попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму. (Складається щорічно перед початком навчального року).

-Технічний паспорт на будинок закладу освіти. (Переглядається в бюро технічної інвентаризації один раз на 5 років).

-Журнал технічної експлуатації будинку (спорудження) закладу освіти. (Ведеться на кожен будинок і спорудження).

-Акти загального технічного огляду будинків і споруджень закладу освіти. (Оформляється 2 рази на рік: навесні й восени).

-Акт готовності закладу освіти до нового навчального року. (Оформляється щорічно перед початком навчального року).

-Акти-дозволи на проведення занять у навчальних майстерень та в спортивних залах. (Оформляються щорічно перед початком навчального року).

-Акти-дозволи на проведення занять у кабінетах фізики, хімії, біології, інформатики, ОБЖ. (Оформляються для знову організованих і реконструйованих).

-Акти-дозволи на введення в експлуатацію устаткування в навчальних майстернях і лабораторіях. (Оформляються щорічно).

-Матеріали щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці. (Оформляються не рідше одного разу на 5 років).

-Протоколи перевірки опору заземлення устаткування. (Оформляються щорічно).

-Перелік видів робіт, виконуваних у порядку поточної експлуатації електроустановок. (Затверджується керівником закладу освіти).

-Акти технічного обслуговування й перевірки внутрішніх пожежних кранів. (Оформляються один раз на 6 місяців).

-Журнал обліку первинних засобів пожежегасіння.

-Акт обробки дерев'яних конструкцій горищного приміщення будинку вогнезахисним складом. (Оформляється один раз на 3 роки).

-Акти перевірки стану вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій горищного приміщення. (Оформляються один раз на б місяців).

-Акт ревізії котельні. (Оформляється щорічно перед початком опалювального сезону).

-Акт гідравлічного випробування (обпресування) опалювальної системи. (Оформляється щорічно перед початком опалювального сезону).

-Перелік інструкцій з охорони праці. (Затверджується керівником закладу освіти).

-Інструкції з охорони праці для всіх професій і робочих місць. (Переглядаються один раз на 3 роки для робіт підвищеної небезпеки й 5 років – для звичайних).

-Протокол засідання профспілкового комітету з узгодження інструкцій з охорони праці.

-Журнал реєстрації й обліку інструкцій з охорони праці.

-Журнал обліку видачі інструкцій з охорони праці.

-Програма вступного інструктажу з охорони праці. (Затверджується керівником закладу освіти).

-Програма первинного інструктажу з охороні праці на робочому місці. (Затверджується керівником або заступником керівника закладу освіти).

-Журнал реєстрації вступного інструктажу з охорони праці. (Оформляється при прийомі на роботу).

-Журнал реєстрації інструктажу з охорони праці на робочому місці (Оформляється при прийомі на роботу й на всіх працівників не рідше одного разу на 3-6 місяців).

-Журнал перевірки знань з техніки безпеки в персоналу із групою електробезпечності 1 або оформляється в журналі на робочому місці.

-Журнал інструктажу учнів з техніки безпеки при організації суспільно корисної, продуктивної праці й проведенні позакласних і позашкільних заходів.

-Наявність записів у класних журналах про проведення інструктажів учнів з охорони праці при проведенні занять з хімії, фізики, біології, трудового й професійного навчання, інформатики, фізичного виховання, ОБЖ.

-Заповнення листка здоров'я в класних журналах на всіх учнів.

-Журнал адміністративно-суспільного контролю.

-Журнал реєстрації нещасних випадків на виробництві.

-Журнал реєстрації нещасних випадків із тими, які навчаються.

-Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь).

-Журнал реєстрації аварій.

2. Стан пожежної безпеки

-Наявність наказу керівника про протипожежний режим в закладі освіти. Наказ видається щорічно, в якому визначаються:

-місця й припустима кількість зберігання лаків, фарб, розчинників й інших легкозаймистих рідин;

-порядок прибирання приміщень, горючих відходів і пилу; порядок знеструмлення електроустаткування у випадку пожежі й по закінченні робочого дня;

-порядок проведення тимчасових вогневих й інших пожежонебезпечнних робіт;

-порядок огляду й закриття приміщень після закінчення роботи;

-дії при виявленні пожежі; порядок і терміни проходження протипожежного інструктажу, (а також призначені відповідальні за їхнє проведення; відповідальні за пожежну безпеку будинків й окремих приміщень).

3.Наявність інструкції з пожежної безпеки. (В інструкції визначаються: порядок утримання території, будинків і приміщень, у тому числі евакуаційних шляхів; заходу щодо забезпечення пожежної безпеки при проведенні навчально-виховного процесу, масових заходів, в експлуатації устаткування, виробництві пожежонебезпечних робіт; порядок і норми зберігання пожежонебезпечних речовин і матеріалів; порядок збору, зберігання й видалення горючих речовин і матеріалів; порядок дій при пожежі: забезпечення безпечної й швидкої евакуації людей, не рідше одного разу на півріччя повинні проводити практичні тренування з евакуації людей з будинку при пожежі).

4.Наявність планів евакуації. (План евакуації оформляється на кожен поверх будинку, затверджується керівником закладу освіти, підписується особою, відповідальною за пожежну безпеку. Він повинен містити текстову частину й схему поверху, на якій наносяться шляхи й напрямки евакуації, місця розташування первинних засобів пожежогасіння й засобів зв'язку. План вивішується на видному місці, він повинен вчасно переглядатися з урахуванням наявних умов).

5.Наявність протипожежного куточка. (У куточку повинні бути вивішені плакати про заходи пожежної безпеки, інструкції з пожежної безпеки, список добровільної пожежної дружини з їхніми обов'язками при пожежі).

6.Наявність й укомплектованість внутрішніх пожежних кранів. (Внутрішні пожежні крани повинні бути укомплектовані рукавами й приєднаними до них стовбурами, поміщені в настінні шафи, які пломбуються. У місцях з'єднання пожежного рукава із краном і зі стовбуром повинні бути гумові ущільнювальні прокладки. На дверцятах шафи повинен бути нанесений буквений індекс із порядковим номером і номер телефону найближчої пожежної частини).

7.Своєчасність технічного обслуговування й перевірка працездатності внутрішніх пожежних кранів. (Внутрішні пожежні крани не рідше двох разів у рік (навесні й восени повинні піддаватися технічному обслуговуванню й перевіряються на працездатність шляхом пуску води, для чого вибирають два дальні вище від усіх розташовані пожежні крани, розгортають пожежні рукава й повністю відкривають вентилі. Довжина компактного струменю повинна бути не менше 17 м. Після цього пожежні рукави просушують і перекочують на нове укладання. Інші пожежні рукави повинні перекочуватися на нове укладання також не рідше двох разів на рік. Про результати технічного обслуговування й перевірки працездатності складається акт).

8.Наявність покажчиків пожежних гідрантів. (У пожежних гідрантів і на стіні будинку повинні бути встановлені відповідні покажчики, на яких чітко наносяться цифри, що вказують відстань до джерела. Пожежні гідранти повинні перебувати в справному стані, перевірятися не рідше двох разів на рік на водовіддачу зі складанням акту, а в зимовий час повинні бути утеплені й очищатися від снігу й льоду).

9.Наявність вогнегасників, сучасність їхньої перевірки й перезарядження. (Будинок і приміщення закладу освіти повинні бути забезпечені вогнегасниками відповідно до норм. Хімічні пінні вогнегасники повинні перезаряджатися щорічно. Вуглекислотні вогнегасники повинні перевірятися не рідше одного разу на 2 роки шляхом зважування (припустимий витік вуглекислого газу не повинен перевищувати 80 г протягом року). Балон вуглекислого вогнегасника повинен піддаватися гідравлічним випробуванням один раз на 5 років. Порошкові вогнегасники повинні проходити огляд на зарядних станціях один раз на 2 роки. На корпусі вогнегасників наноситися порядковий номер білою фарбою, а також повинні бути таблички із вказівкою дати їхньої перевірки або перезарядження, ваги заряду й розпису відповідальної особи. Всі первинні засоби пожежогасіння повинні бути зареєстровані в журналі обліку первинних засобів пожежогасіння).

10.Наявність і технічне обслуговування автоматичної пожежної сигналізації. (Автоматична пожежна сигналізація встановлюється в кабінетах і лаборантських хімії, фізики, біології, навчальних майстерень, кабінетах обслуговуючих видів праці, кабінетах ОБЖ, радіовузлах, технічних засобів навчання, інвентарних для зберігання технічних засобів й апаратури, роздягальних, снарядних при спортивних залах, кімнатах інструктори й зберігання дрібного спортивного інвентарю, актових залах, кіноаппаратних, обідніх залах, приміщеннях для груп продовженого дня, бібліотеках, канцеляріях, учительських, кімнатах технічного персоналу з господарською коморою, коморах сухих продуктів, білизняних, гладильних. Автоматична пожежна сигналізація повинна постійно перебувати у включеному стані й щорічно перевірятися на працездатність зі складанням акту).

11.Стан евакуаційних проходів, виходів, коридорів, тамбурів і сходів. (Евакуаційні проходи, виходи, коридори, тамбури й сходи не повинні захаращуватися яким-небудь устаткуванням і предметами. Вихідні двері сходових кліток повинні мати ущільнення в притворах й обладнані пристроями самозакривання. Всі евакуаційні виходи повинні бути обладнані легко, що відкриваються запорами, і не забиватися цвяхами. У коридорах, вестибюлях, холах, на сходових клітках евакуаційних виходів повинні бути попереджувальні та вказівні знаки безпеки).

12.Стан горищних приміщень. (Двері або люки горищних приміщень повинні бути постійно закриті на замок. На дверях або люках горищних приміщень повинні бути написи, що визначають місце зберігання ключів. Слухові вікна горищних приміщень повинні бути засклені й перебувати в закритому стані. У горищних приміщеннях не повинна сушитись білизна й не влаштовувати склади. Обробка дерев'яних конструкцій горищних приміщень вогнезахисним засобом повинна проводитися не рідше одного разу на 3 роки зі складанням акту. Перевірка стану вогнезахисної обробки повинна вироблятися один раз на б місяців зі складанням акту).

13.Зберігання фарб, лаків, розчинників й інших легкозаймистих рідин. (Фарби, лаки, розчинники й інші легкозаймисті рідини повинні зберігатися в окремих будинках, складах).

Зміст території закладу освіти. (Територія повинна вчасно очищатися від горючих відходів, сміття, листя, сухої трави й т.п. Спалювання сміття на території забороняється, воно повинно збиратися й вивозитися).

14. Стан електробезпечності.

Наявність наказу керівника закладу освіти про призначення відповідального за електрогосподарство, організація навчання й перевірки знань з електробезпечності. (Навчання відповідального за електрогосподарство закладу освіти повинно проводитися в навчальному центрі із присвоєнням 4 групи електробезпечності. Особи не електротехнічного персоналу, що виконують роботи, при яких може виникнути небезпека поразки електричним струмом, проходять інструктаж і перевірку знань один раз у рік із присвоєнням 1 групи електробезпечності із записом у журналі перевірки знань з техніки безпеки встановленої форми або в журналі інструктажу на робочому місці).

15.Наявність переліку видів робіт, виконується в порядку поточної експлуатації електроустановок. (Перелік затверджується керівником закладу освіти).

16.Наявність протоколів перевірки опору ізоляцій електромережі й заземлення устаткування. (Перевірка опору ізоляції освітлювальної електромережі в сухих приміщеннях з неелектропровідними підлогами повинна проводитися не рідше одного разу на 6 років. В інших приміщеннях опір ізоляції електромережі й заземлення устаткування повинно проводитись щорічно зі складанням протоколів. Недоліки, виявлені при перевірці опору ізоляції електромережі й заземлення устаткування, усуваються електротехнічним персоналом зі складанням акту або протоколу).

17.Стан електрощитових кімнат. (Вхідні двері в електрощитову кімнату повинна бути постійно закрита на замок, оббита з обох сторін жерстю із загином жерсті на торець дверей. На зовнішній стороні вхідних дверей повинно бути написане призначення приміщення, місце зберігання ключів і нанесений попереджуючий знак «Обережно! Електрична напруга». У приміщенні електрощитової не повинно бути сторонніх предметів, плафони на світильниках повинні бути герметичні, на підлозі біля електрощитової повинні бути діелектричні гумові коврики. Електрощитова кімната повинна бути оснащена вуглекислотним або порошковим вогнегасником й однією парою діелектричних рукавичок).

18.Стан електричних щитів. (Всі електричні щити повинні постійно бути закриті на замки. На зовнішній стороні дверей електрощитів повинно бути нанесено: порядковий номер щита, що подається на щит напруга й попереджуючий знак «Обережно! Електрична напруга», а на внутрішній стороні дверей електрощитів повинна бути однолінійна схема електропостачання споживачів. Усередині електрощитів не повинно бути сміття, скупчення пилу й павутини, некаліброваних плавких вставок).

19.Стан електромережі. (Світильники повинні бути надійно підвішені до стелі й мати світлорозсіювальну арматуру. Комутаційні коробки повинні бути закриті кришками. Корпуси й кришки электровиключателів й электророзеток не повинні мати відколів і тріщин, а також оголених контактів і приводів. Всі электророзетки й пристрої, що відключають, повинні бути промартільні по номінальній напрузі).

Переконатися у відсутності нестандартних (саморобних) електронагрівальних приладів, повітряних ліній електропередачі й зовнішніх електропроводок, прокладених по території закладу освіти над горючими покрівлями, навісами й відкритими складами горючих матеріалів.

Паспорта на електроустановки.

20.Стан огородження земельної ділянки закладу освіти. (Земельна ділянка повиненна мати огородження, висотою не менш 1,5 м для шкіл і профучилищ не менш 1,6 м, для дошкільних закладів освіти й уздовж нього – зелені насадження).

21.Наявність освітлення території закладу освіти. (На території повинні бути освітлені пішохідні доріжки, вхідні двері, ігрові й спортивні площадки з підводкою електроживлення до стовпів підземним кабелем. Дверцята комутаційних люків на бетонних стовпах повинні бути постійно закриті).

22.Озеленення території закладу освіти. (Площа озеленення земельної ділянки повинна бути не менш 50% території ділянки. На території не повинно бути дерев сухостою, дерев і чагарників з отруйними плодами, а також колючих чагарників. Дерева повинні бути посаджені не ближче 15 м і чагарники не ближче 5 м від будинку).

23.Утримання території закладу освіти. (Підходи до будинку не менше ніж за 100 м, в'їзди й входи на ділянку, проїзди й доріжки повинні мати тверде покриття. У літню пору вся ділянка за 1-2 години до приходу дітей повиненна щодня прибиратися, трава, квіти, чагарники, ігрові площадки й доріжки поливаються водою. У зимовий час ігрові площадки, доріжки, щаблі сходів повинні щодня очищатися від снігу й льоду, а також посипатися піском. Сміття повинно систематично вивозитися з території установи, спалювати його на території забороняється. У дошкільних закладах освіти зміна піску в піскових ящиках повинна проводитися не рідше одного разу на місяць і на ніч піскові ящики повинні закриватися кришками. Господарська площадка повинна бути ізольована від інших зон, розташовуватися поблизу харчоблока, мати тверде покриття й окремий в'їзд із вулиці. Сміттєзбиральники повинні закриватися кришками й розміщуватися під покриттям, не ближче 25 м від будинку. Всі колодязі на території повинні бути закриті кришками, а ями повинні мати огородження).

24.Стан устаткування ігрових і спортивних площадок. (Устаткування ігрових і спортивних площадок повинно бути справним, надійно встановленим й міцно закріпленим).

Відсутність у зимовий час на карнизах дахів і водостоку бурульок, що нависає льоду й снігу.

Стан охорони праці навчальних майстерень.

-Наявність інструкцій з охорони праці на робочих місцях. (Інструкціями з охорони праці повинні бути забезпечені всі робочі місця. Інструкції затверджуються керівником закладу освіти, на засіданні профспілкового комітету й переглядаються не рідше одного разу на 3 роки).

-Наявність журналу реєстрації інструктажу учнів з охорони праці (Журнал оформляється при роботі учнів у технічних гуртках).

-Наявність й укомплектованість медаптечки. (Медаптечка повинна бути укомплектована необхідними для надання першої допомоги медичними й перев'язними матеріалами, які заносяться до опису, що перебуває в аптечці. Поруч із медаптечкою повинен бути написаний і номер телефону найближчої лікувальної установи, а також повинна бути інструкція з надання першої допомоги при травмах).

-Наявність санітарних носилок.

-Розміщення устаткування в навчальних майстернях. (Верстатне устаткування повинно встановлюватися біля вікон навчальних майстерень на відстані 40-50 см від стіни. Батареї й труби опалення повинні бути закриті діелектричним огородженням. Відстань між слюсарними верстками повинна бути не менш 80 см, а між рядами – не менш 100 см від станків верстати повинна відокремлювати відстань, не менша 90 см. Лещата на верстатах повинні бути встановлені на відстані не менш 100 см між їхніми осями. Крайні лещата повинні стояти від стіни не менш, ніж на 70 см. Відстань між столярними верстатами повинна бути, не менше 65 см, а між рядами – не менше 70 см. Циркулярна пилка й фуговальный верстат повинні встановлюватися в допоміжному приміщенні так, щоб навколо них залишалося досить вільного місця, не менше, ніж по 2,0 м для пересування оброблюваного матеріалу. При установці циркульної пилки й фуговального верстата в приміщенні навчальної мастейрні вони повинні бути обладнані кожухом, що закривається на замок).

-.Наявність захисних сіток для рубання металу. (При рубанні металу слюсарні верстати повинні бути обладнані захисними сітками, висота яких повинна бути не менше 1,0 м від поверхні верстата з комірками, не більше 3 мм).

-Дотримання норми освітленості в навчальній майстерні. (Найменша освітленість повинна бути при люмінесцентних лампах – 300 лк (20 вт/кв.м.) при лампах накалювання – 150 лк (48 вт/кв.м.)

-Наявність і справність загального пристрою, що відключає електропостачання майстерні з робочого місця вчителя (майстри).

-Наявність і справність вентиляційних пристроїв. (Навчальна майстерня повинна бути обладнана приточною витяжною вентиляцією. Крім загальної приточно-витяжної вентиляції робочі місця з виділенням пилу повинні бути обладнані місцевими відсосами. Вентиляційні установки повинні піддаватися планово-попереджувальному ремонту, періодичному технічному й санітарно- гігієнічному випробуванню, результати яких заносяться до спеціального журналу. Незалежно від наявності вентиляційних установка у віконних прорізах повинні бути фрамуги, що відкриваються, для провітрювання).

-Виконання вимог виробничої санітарії. (Площа робочого місця на одного учня для навчання токарів повинна бути 6 кв. м, фрезерувальників – 9-12 кв. м, слюсарів, ремонтників, збирачів й інших – 4 кв. м. Підлоги в навчальній майстерні повинні бути теплими, гладкими, але неслизькими, що не порошать. Підлоги після кожного навчального заняття повинні вбиратися вологим або іншим способом, що не допускає пилу. Скло вікон повинні очищатися від пилу й бруду не рідше 2-х раз на рік, арматура й лампи світильників – не рідше 2-х раз на місяць. Залучати учнів до цих робіт забороняється. Вентиляція повинна забезпечувати повітрообмін 20 куб. м на годину на одну людину. Температура повітря повинна бути 15-17°. У навчальній майстерні повинні бути умивальники з гарячим водопостачанням й індивідуальними змішувачами, щітками й рушниками або їхніми пристроями, що їх замінюють. Майстерня повинна бути забезпечена доброякісною питною водою з температурою від +8 до +2С. Обов'язкова установка питних фонтанчиків або закритих баків, вода в яких повинна мінятися щоденно).

-Стан верстатів. (Кабель підключення верстатів повинен бути прокладений у трубі або гнучкому металевому рукаві. Кожен верстат повинен бути заземлений окремим мідним або алюмінієвим провідниковим розтином, не менше 4 кв. мм загальному заземлюючому контуру будинку. Послідовне заземлення верстатів забороняється. Деталі верстатів, що рухаються й обертаються, провідні ремені повинні мати огородження. Токарні і фрезерні верстати повинні бути обладнані щитками-екранами з оргскла для захисту очей від поранення й засмічення стружкою. Захисні екрани заточувальних верстатів повинні бути обладнані мікровимикачами. Місця, що підлягають огородженню повинні бути пофарбовані в червоний колір, що різко виділяється при знятому огородженні, а пристрої, що обгороджують, повинні мати жовту смугу частини верстатів, що рухаються, також повинні бути пофарбовані в жовтий колір. Токарські верстати повинні бути укомплектовані гачками, обладнаними щитками, і щітками-сметками для видалення стружки. На підлозі біля верстатів повинні бути дерев'яні ґрати з діелектричними гумовими ковриками.)

-Стан інструмента. (Губки лещат повинні бути цілі й мати неспрацьовану насічку. Молотки й кувалди повинні мати опуклу, гладку, не збиту, без задирок, вибоїв і тріщин поверхні. Ручки молотків і кувалд повинні бути із твердих і грузлих порід деревини (клен, дуб, береза), мати овальний розтин, бути гладкими, без тріщин, задирок і сучків. Ручки молотків і кувалд повинні бути розклинені металевими або дерев'яними клинами, На хвостики напилків, стамесок повинні бути міцно насаджені ручки, стягнуті металевими кільцями. Ножівки й пилки повинні бути правильно розведені й гарне заточені. Рубанки, фуганки, шерхебелі повинні мати гладку, рівно зачищену колодку, задній кінець якої у верхній частині повинен бути закруглений. Різці стругального інструмента повинні бути правильно заточені й не повинні мати вибоїв, вм'ятин, тріщин, задирок. Свердла повинні бути правильно й добре заточені).

-Наявність металевого ящика із кришкою для промасленого дрантя.

-Наявність і стан первинних засобів пожежогасіння. (У навчальній майстерні повинні бути хімічний пінний і вуглекислотний вогнегасники, а також ящик з піском, пофарбований у червоний колір й укомплектований совком).

-Наявність і стан засобів індивідуального захисту. (Учням, учителям (майстрам) трудового й професійного навчання видаються безкоштовно халат бавовняний, берет, рукавиці комбіновані й захисні окуляри).

- Наявність акту-дозволу на проведення занять й акту дозволу на уведення в експлуатацію устаткування в навчальних майстернях.

Стан охорони праці в навчальних майстеренях (кабінетах) обслуговуючих видів праці

Наявність інструкцій з охорони праці. (У навчальній майстерні (кабінеті) повинні бути інструкції з охорони праці при роботі із тканиною, при кулінарних роботах, при роботі з електронагрівальними приладами, які не рідше одного разу на 3 роки переглядаються й затверджуються керівником закладу освіти й на засіданні профспілкового комітету.)

Наявність акту-дозволу на проведення занять у навчальній майстерні (кабінеті) обслуговуючої праці.

Наявність і заповнення журналу реєстрації інструктажу учнів з охорони праці. (Журнал оформляється при проведенні з учнями гурткової роботи).

Наявність й укомплектованість медаптечки. (Медаптечка повинна бути укомплектована необхідними для надання першої допомоги медичними, перев'язними матеріалами й протиопіковими засобами, які заносяться до опису, що перебуває в медаптечці. Поруч із медаптечкою повинні бути написані адреса й номер телефону найближчої лікувальної установи, а також повинні бути інструкції з надання першої допомоги при травмах).

Дотримання норми освітленості в майстерні (кабінеті). (Найменша освітленість повинна бути: для майстерних кабінетів кулінарії й інших – при люмінесцентних лампах – 300 лк (20 вт/кв. м), при лампах накалювання – 150 лк(48 вт/кв. м), для швейних майстерень (кабінетів) – при люмінесцентних лампах – 400 лк. (25 вт/кв. м), при лампах накалювання – 200 лк (64 вт/кв. м).

Наявність і стан інструмента індивідуального користування. (Інструмент індивідуального користування видається учнем в укладаннях, у яких повинен бути опис. Не допускається використання іржавих голок і шпильок. Ножиці повинні бути справні й добре заточені. Для захисту пальців рук від уколів в укладаннях повинні бути наперстки).

Стан електроприладів. (Корпуси електричних плит й електричних швейних машин повинні бути заземлені мідним або алюмінієвим провідником розтином не менш 4 кв. мм до загального заземлюючого контуру будинку. Послідовне заземлення забороняється. Электропраски повинні мати електричні шнури без порушення ізоляції з вилками, які не мають тріщин і сколів. Під електронагрівальними приладами повинні бути термостійкі підставки).

Наявність і стан діелектричних гумових ковриків. (Діелектричні гумові коврики повинні бути на підлозі біля електроплит, електричних швейних машин і біля місця для прасування электропраскою. Коврики повинні бути цілими без розривів і проколів).

Наявність і справність місцевої витяжної вентиляції над електричними й газовими плитами.

Наявність і стан кухонного й столового посуду, інструменту й інвентарю. (Столи для оброблення м'ясної, рибної продукції й овочів повинні мати гігієнічне покриття. Кухонний посуд для готування їжі повинна бути емальованим, котрий не має відколів емалі. Не рекомендується використовувати посуд з алюмінію і його сплаву, забороняється використовувати пластмасовий посуд. Столовий і чайний посуд повинні бути без тріщин і сколів. Обробні ножі повинні бути справні, добре заточені, мати зручні й міцно насаджені рукоятки. Для роботи з м'ясорубкою повинні бути дерев'яні штовхальники. Кухонний посуд, обробні дошки й ножі повинні бути промаркеровані).

Дотримання санітарно-гігієнічних правил. (Температура повітря в майстерні (кабінеті) повинна бути 18-20 С, вологість повітря – 40-60%. Підлога повинна бути теплою, рівною, але неслизькою. Для миття посуду, овочів й інших продуктів повинні бути роздільні раковини, ванни з підводкою гарячої й холодної води. Для збору харчових відходів повинні бути бочки (урни) із кришками, вміст яких щодня повинно виноситися в сміттєзбиральники. Після кожного заняття майстерня (кабінет) прибирається вологим способом, обробні столи промиваються гарячою водою. Для провітрювання майстерні (кабінету) повинні бути фрамуги, що відкриваються).

Наявність й справність первинних засобів пожежогасіння. (Майстерня (кабінет) комплектується одним вогнегасником ).

Наявність і стан засобів індивідуального захисту. (Для учнів і вчителя (майстра) трудового й професійного навчання видаються безкоштовно халат бавовняний і косинка).

Стан охорони праці в кабінеті хімії

Наявність інструкцій з охорони праці (У кабінеті повинні бути інструкції з охорони праці при роботі в кабінеті хімії, при проведенні демонстраційних досвідів, при проведенні лабораторних досвідів і практичних занять, які затверджуються керівником закладу освіти, профспілковим комітетом і переглядаються не рідше одного разу на 3 роки).

Наявність акту-дозволу на проведення занять у кабінеті хімії.

Наявність і заповнення журналу реєстрації інструктажу з охорони праці. (Журнал оформляється при проведенні з учнями гурткової роботи або факультативних занять).

Наявність й укомплектованість медаптечки. (Медаптечка повинна бути укомплектована відповідно до додатка 5 «Правил з техніки безпеки для кабінетів хімії», у якій повинен бути опис медикаментів. На упаковках медикаментів проставляється порядковий номер відповідно до опису. На дверцятах медаптечки або поруч із нею вивішується інструкція з надання першої допомоги при травмах, а також номер телефону найближчої лікувальної установи).

Укомплектованність і розміщення меблів у кабінеті. (Кабінет комплектується столами учнівськими й стільцями 4,5 й 6 ростових груп у наступному співвідношенні: 4 група – 15%, 5 група – 75%, 6 группа – 10%. Столи повинні мати покриття, стійке до слабких розчинів кислот і лугів і надійно прикріплюватися до підлоги. Учнівські столи й стільці повинні мати колірне маркування: групи 4 – червону, груп 5 – зелену, групи: – блакитну. На нижніх поверхнях кришок столів і сидінь стільців наноситься позначення групи меблів ( у чисельнику) і діапазон росту учнів (у знаменнику). Відстань між переднім рядом лабораторних столів і демонстраційним столом повинно бути не менше 80 см).

Дотримання норми освітленості в кабінеті. (Найменша освітленість повинна бути: при люмінесцентних лампах – 300 лк (20 вт/кв.м), при лампах накалювання – 150 лк (48вт/кв.м).

Організація зберігання хімреактивів. (Реактиви 7-ої групи зберігаються окремо в сейфі, ключі від якого повинні бути в керівника закладу освіти й завідувача кабінетом. На внутрішній стороні дверцят сейфа повинен бути затверджений наказом керівника закладу освіти опис хімреактивів із вказівкою дозволених для зберігання максимальних мас й обсягів. Реактиви 2-ої й 5-ої груп зберігаються в лаборантській у шафі під замком. Реактиви 6-ої групи зберігаються в лаборантській у шафі під замком окремо від реактивів 4-ої й 5-ої груп. Реактиви 8-ої групи дозволяється розміщувати поруч із реактивами 2-ої, 5-ої й 6-ої груп. У всіх шафах повинен бути опис реактивів. На тарі з реактивом повинні бути етикетки з назвою реактивів і його хімічною формулою. При наявності в реактиві вогненебезпечних, отрутних і вибухонебезпечних властивостей на тарі повинна бути додаткова (нижче основної) етикетка з написом: «Вогненебезпечно» (червона), «Отрута» (жовта), «Вибухонебезпечно» (блакитна), «Берегти від води» (зелена). На етикетках реактивів проставляється арабською цифрою номер групи зберігання речовини. Заборонено використувати наступні реактиви: калій металевий, калію хлорат, кислота бромоводородна, кислота йодоводородна, кислота плавикова, натрію пероксид, нітробензол, оксид ртуті, сульфат ртуті, свинцю нітрат, стронцію нітрат).

Організація зберігання легкозаймистих і горючих рідин. (Посуд з легкозаймистими й горючими рідинами (реактиви 4-ої групи) повинен розміщуватися в переносному металевому ящику з верхнім розташуванням кришки, у якій повинно бути 6 отворів, діаметром 10 мм. Ящик повинен мати збоку металеві ручки, пофарбовані світлою фарбою й на кришці наноситься знак безпеки «Вогненебезпечно». На дно ящика насипається пісок, шаром не менш 5 см або укладається аркушевий азбест, шаром 1 см).

Наявність і справність витяжної шафи. (Шафа повинна бути обладнана ефективною витяжною вентиляцією й усередині облицьованою (хімічно стійким покриттям), який легко миється. Робоча поверхня шафи повинна мати бортик для запобігання розтікання випадково розлитого розчину кислоти або луги).

Устаткування одного з водопровідних кранів – зйомним шлангом з насадкою для змиву зі шкіри їдких хімічних речовин, іншого крана – гумовою трубкою з насадкою для промивання очей.

Наявність скляної посудини, що закривається, місткістю не менш 3 л для збору відпрацьованих розчинів.

Наявність й стан первинних засобів пожежогасіння. (У кабінеті повинне бути два вогнегасники, що закриваються кришкою, ящик з піском, місткістю 50 куб. дм укомплектований совком, місткістю не менш 2 кг піску, дві накидки з вогнезахисної тканини, розміром 1,2x1,8 м на 0,5x0,5 м). Наявність і стан засобів індивідуального захисту. (Учитель (викладач) і лаборант повинні бути забезпечені халатом бавовняним, фартухом з хімічно стійкого матеріалу, повністю закритими захисними окулярами й гумовими рукавичками).

Стан охорони праці в кабінеті фізики

Наявність інструкції з охорони праці (У кабінеті повинні бути інструкції з охорони праці при роботі в кабінеті фізики, при проведенні демонстраційних дослідів, при проведенні лабораторних робіт і лабораторного практикуму, які затверджуються керівником закладу освіти, профспілковим комітетом і переглядаються не рідше одного разу на 3 роки).

Наявність і заповнення журналу реєстрації інструктажу з охорони праці. (Журнал оформляється при проведенні з учнями гурткової роботи або факультативних занять).

Наявність й укомплектованість медаптечки. (Медаптечка повинна бути укомплектована відповідно до додатка 5 Правил з техніки безпеки для кабінетів (лабораторій) фізики, у якій повинен бути опис медикаментів. На упаковках медикаментів проставляється порядковий номер відповідно до опису. На дверцятах медаптечки або поруч із нею вивішується коротка інструкція з надання першої допомоги при травмах, а також адреса й номер телефону найближчої лікувальної установи).

Укомплектованность і розміщення меблів у кабінеті. (Кабінет комплектується столами учнівськими й стільцями 4,5 й 6 ростових груп у наступному співвідношенні: 4 група – 30%, 5 група – 60%, б група – 10%. Учнівські меблі повинна мати колірне маркування по ростовим групам. Демонстраційний стіл повинен бути встановлений на подіумі висотою 10-20 см на відстані, не менше 1 м від класної дошки. Відстань між переднім краєм подіуму й передніх учнівських столів повинна бути не меншою 80 см. Відстань від зовнішньої й внутрішньої стін до столів учнів повинне бути не меншою 0,5 м).

Устаткування радіаторів і трубопроводів опалювальної системи діелектричним (дерев'яним) огородженням.

Величина напруги, що подається на робочі столи учнів.

(Подана напруга повинна бути не більше 42В змінного й не більше 110В постійного струму).

Дотримання норми освітленості в кабінеті. (Найменша освітленість повинна бути: при люмінесцентних лампах – 300 лк (20 вт/кв.м), при лампах накалювання – 150 лк (48 вт/кв.м).

Стан щитів електропостачання. (Корпуси электрощитів повинні бути заземлені мідним або алюмінієвим провідником розтином не менше 4 кв. мм. Електровимірювальні прилади, органи керування повинні бути цілі й справні).

Обробка штор затемнення в кабінеті вогнезахисним складом.

Наявність і стан первинних засобів пожежогасіння. (У кабінеті повинні бути хімічний пінний і вуглекислотний або порошковий вогнегасники, ящик з піском, укомплектований совком, щільна мішковина, просочена вогнезахисним складом.

Наявність і стан засобів індивідуального захисту. (У кабінеті повинні бути: діелектричні рукавички, які випробовуються один раз на б місяців, інструмент із ізольованими ручками, що випробовується один раз на рік, покажчик напруги, що випробовується один раз на рік, діелектричний гумовий коврик, що щорічно піддається зовнішньому огляду).

Наявність акту-дозволу на проведення занять у кабінеті фізики.

Стан охорони праці кабінеті біології

Наявність інструкцій з охорони праці (У кабінеті повинні бути інструкції з охорони праці при роботі в кабінеті біології, при проведенні демонстраційних досвідів, при проведенні лабораторних і практичних робіт, при роботі на навчально-дослідній ділянці, при проведенні екскурсій з біології).

Наявність акту-дозволу на проведення занять у кабінеті біології.

Наявність і заповнення журналу реєстрації інструктажу учнів з охорони праці. (Журнал оформляється при проведенні з учнями гурткової роботи або факультативних занять).

Наявність й укомплектованість медаптечки. (Медаптечка повинна бути укомплектована відповідно до додатка 5 «Правил з техніки безпеки при вивченні біології», у якій повинен бути опис медикаментів. На упаковках медикаментів проставляється порядковий номер відповідно до опису. На дверцятах медаптечки або поруч із нею вивішується коротка інструкція з надання першої допомоги при травмах, а також адреса й номер телефону найближчої лікувальної установи).

Укомплектованість і розміщення меблів у кабінеті. (Кабінет комплектується столами учнівськими й стільцями 4,5 й 6 ростових груп у наступному співвідношенні: 4 група – 30%, 5 група – 60%, б група – 10%. Учнівські меблі повинні мати колірне маркування за ростовими групами. Відстань між передніми столами учнів і демонстраційним столом повиннр становити не менш 80 см дальність останнього місця учнів від класної дошки – не більше 10 м).

Дотримання норми освітлення в кабінеті. (Найменше освітлення повинно бути: при люмінесцентних лампах – 300 лк (20 вт/кв.м), при лампах накалювання – 150 лк (48 вт/кв.м.).

Відсутність у кабінеті рослин, що містять отруйні речовини (олеандр, молочний й ін.), а також колючих рослин.

Організація зберігання скляного посуду, колючих й ріжучих інструментів. (Скляний посуд, колючі та ріжучі інструменти повинні зберігатися в шафах (які замкнені на замки, із глухими дверними стулками без скла).

Наявність і стан первинних засобів пожежогасіння. (У кабінеті повинен бути вогнегасник, ящик з піском, укомплектований совком).

Стан охорони праці в кабінеті інформатики

Наявність інструкції з охорони праці.

Наявність акту-дозволу на проведення занять у кабінеті інформатики. (Акт приймання в експлуатацію кабінету).

Наявність і заповнення журналу реєстрації інструктажу учнів з охорони праці. (Журнал оформляється при проведенні з учнями гурткової роботи або факультативних занять).

Наявність й укомплектованість медаптечки. (Медаптечка повинна бути укомплектована необхідними для надання першої допомоги медикаментами й перев'язними засобами, які заносяться до опису. На упаковках медикаментів проставляється порядковий номер відповідно до опису. На дверцятах медаптечки або поруч із нею вивішується коротка інструкція з надання першої допомоги при травмах, а також адреса й номер телефону найближчої лікувальної установи).

Дотримання норми освітленості в кабінеті. (Найменше освітлення повинно бути: при люмінесцентних лампах – 400 лк (25 вт/кв.м), при лампах накалювання – 200 лк (вт/кв.м).

Наявність ефективної приточно-витяжної вентиляції кабінету або кондиціонерів повітря типу БК-1500, БК-2500, БК-200 й ін. (не менше трьох на кабінет).

Розташування й стан відеомоніторів. (Відеомонітори на робочих місцях повинні розташовуватися так, щоб сонячні промені й відблиски від вікон не падали в поле зору учнів і на екрани відеомоніторів, а також на екранах не повинні відбиватися світильники. Робочі місця з відеомоніторами стосовно вікон повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно ліворуч. Відстань у напрямку тилу між відеомоніторами повинне бути не менше 2,0 м, а між бічними поверхнями відеомоніторів – не менше 12 м. Площа на одне робоче місце повинно бути не менше 6,0 кв. м, а обсяг не менш 24 куб. м. Відеомонітори повинні бути оснащені захисними екранами. Зображення на екранах відеомоніторів повинне бути ясним, гранично чітким у межах оптимального діапазона).

Дотримання санітарно-гігієнічних норм у кабінеті. (Температура повітря в кабінеті повинна бути в межах 19-21°С, відносна вологість повітря в межах 62-55%. Для підвищення вологості повітря варто застосовувати зволожувачі повітря, що заправляють щодня дистильованою або прокип'яченою питною водою. У кабінеті перед початком занять і після кожної академічної години варто здійснювати наскрізне провітрювання. У кабінеті щодня повинно проводитися вологе збирання, а екрани відеомоніторів протиратися від пилу. Чищення скла віконних рам і світильників повинно проводитися не рідше двох разів на рік. Поверхня підлоги в кабінеті повинна бути рівною, без вибоїв, неслизькою й зручною для очищення, та мати антистатичні властивості. Стіни кабінету повинні бути пофарбовані холодними тонами фарб: світло-блакитними, ясно-зеленими, ясно-сірими кольорами. Не допускається використання блискучих поверхонь в обробці інтер'єра кабінету. Забороняється для обробки внутрішнього інтер'єра застосовувати полімерні матеріали (деревностружкові плити, шаруватий паперовий пластик, синтетичні килимові покриття й ін.), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини. На вікнах повинні бути штори під колір стін, які не пропускають природне світло й повністю закриваюють віконні прорізи. Не допускаються штори чорного кольору. Вся інформація на стінах повинна бути закрита плівкою. У кабінеті не допускається крейдова дошка).

Режим навчальних занять із учнями. (Тривалість роботи за відеомоніторами не повинна перевищувати: для учнів 1-х класів (– 10 хвилин, для учнів 2-5 класів – 15 хвилин, для учнів 6-7 класів – 20 хвилин, для учнів 8-9 класів – 25 хвилин, для учнів 10-11 класів на першому уроці – 30 хвилин, на другому уроці – 20 хвилин. Перерва між заняттями повинна бути не меншою 10 хвилин, під час якої проводиться комплекс вправ для очей і фізичні вправи для профілактики загального стомлення).

Устаткування робочих місць учнів. (Ширина робочого стола повинна бути не менше 75 см, глибина – не менше 55 см. Одномісний робочий стіл повинен мати дві поверхні: одна горизонтальна для установки відеомонітора й друга з кутом нахилу 12-15°С для установки клавіатури. Для освітлення робочих місць повинні використовуватися переважно лампи типу ЛБ).

Наявність і стан первинних засобів пожежогасіння. (У кабінеті повинні бути два вуглекислотних вогнегасники).

Стан охорони праці в спортивному залі.

Наявність інструкції з охорони праці. (У спортивному залі повинні бути інструкції з охорони праці при заняттях гімнастикою, легкою атлетикою, проведенні занять по лижах, із спортивних і рухливих ігор, проведенні змагань, які затверджуються керівником закладу освіти, профспілковим комітетом і переглядаються не рідше одного разу на 3 роки).

Наявність акту-дозволу на проведення занять у спортивному залі.

Наявність і заповнення журналу реєстрації інструктажу учнів з охорони праці. (Журнал оформляється при заняттях учнів у спортивних секціях і гуртках).

Наявність й укомплектованість медаптечки. (Медаптечка повинна бути укомплектована відповідно до розділу 4 «Правил безпеки занять з фізичної культурм й спорту», у якій повинен бути опис медикаментів. На упаковках медикаментів проставляється порядковий номер відповідно до опису. На дверцятах медаптечки або поруч із нею вивішується коротка інструкція з надання першої допомоги при травмах, а також адреса й номер телефону найближчої лікувальної установи).

Наявність описів у спеціальному журналі про результати випробувань спортивного інвентарю, устаткування й вентиляційних пристроїв. (Випробування спортивного інвентарю, устаткування й вентиляційних пристроїв і запис їхніх результатів у спеціальному журналі проводиться перед початком нового навчального року).

Дотримання норми освітленості в спортивному залі. (Найменша освітленість повинна бути: при люмінесцентних лампах – 200 лк (13 вт/кв.м), при лампах накалювання – 1 лк (32 вт/кв.м).

Наявність захисного огородження вікон і світильників від ударів м'ячем.

Наявність огородження батарей і трубопроводів опалювальної системи сіткою або дерев'яними щитами, а також огородження виступаючих частин конструкцій по периметру залу панелями, висотою не менше 1,8 м).

Наявність плану евакуації зі спортивного залу у випадку виникнення пожежі, двох вогнегасників й устаткування запасного виходу із залу засувом, який легко відкриється.

Стан спортивних снарядів й устаткування. (У вузлах і зчленуваннях спортивних снарядів не повинно бути люфтів, хитань, прогинів. Жердини, бруси не повинні мати тріщин і сколів. Гриф поперечини повинен бути захищений і не мати іржі. Обшивання коня, козла й гімнастичних матів не повинна бути порвана. Наповнювач матів повинен бути рівномірно розподілений по всій поверхні).

Стан підлоги у спортивному залі. (Підлога спортивного залу повинна бути пружною, без щілин і застругів, мати рівну, горизонтальну й неслизьку поверхню, пофарбованою емульсійною або силікатною фарбою.

Дотримання санітарно-гігієнічних норм. (Температура повітря в спортивному залі повинна бути 15-17°С, у роздягальних – 19-23°С, у душових – 25°С. Вологе прибирання спортивного залу повинно проводитися не менше двох разів на день, вибивання матів на відкритому повітрі не рідше одного разу на тиждень. Спортивний зал перед початком занять, після кожного уроку й наприкінці робочого дня повинен ретельно провітрюватися).

Санітарний стан роздягальних, туалетних і душових приміщень. Устаткування роздягальних гачками (шафами) і ослонами для роздягання, душових – індивідуальними змішувачами холодної й гарячої води, ґратами для миття.

Стан охорони праці на харчоблоці

Наявність інструкцій з охорони праці на всіх робочих місцях.

Наявність і заповнення журналу реєстрації інструктажу працівників з охорони праці на робочому місці.

Наявність й укомплектованість медаптечки. (Медаптечка повинна бути укомплектована необхідними для надання першої допомоги медикаментами й перев'язочним матеріалом, а також противоопіковими засобами, які заносяться до опису, що знаходиться в аптечці. На дверцятах медаптечки або поруч із нею вивішується коротка інструкція з надання першої допомоги при травмах, а також адреса й номер телефону найближчої лікувальної установи).

Наявність і справність стандартних світильників. (Світильники повинні бути герметичні, мати закриті плафони або ковпаки).

Наявність і справність приточно-витяжної вентиляції.

Наявність заземлення електроприладів, мийних ванн і справність пристроїв, що відключають.

Наличие діелектричних гумових килимків на підлозі біля електроприладів й електроустаткування.

Наявність маркування номінальної напруги на всіх електророзетках і пристроях, що відключають.

Наявність маркування обробних дощок і ножів. (Обробні дошки й ножі повинні бути промаркеровані: СМ – сире м'ясо, ВМ – варене м'ясо, СР – сира риба, ВР – варена риба, З – сирі овочі, В – варені овочі, Х – хліб).

Наявність маркування кухонного посуду.

Наявність і стан їдальні й чайного посуду. (Посуд їдальні повинен бути порцеляновий, емальований або із нержавіючої сталі. Не рекомендується застосувати алюмінієвий посуд й забороняється пластмасовий посуд. Чайний посуд не повинен мати тріщин і сколів).

Наявність штовхальників для роботи з м'ясорубками.

Дотримання санітарно-гігієнічних норм. (Перед входом у їдальню (буфет) повинні бути умивальники з розрахунку один кран на 20 посадкових місць. Столи в обідньому залі повинні мати гігієнічне покриття, що легко миється, стійке до високої температури й дезінфікуючих засобів. Столи щодня миються гарячою водою із содою й милом, а після кожної посадки учнів протираються вологими чистими ганчірками. Для миття столового посуду повинні бути трьохгніздові мийні ванни).

Своєчасність проходження працівниками їдальні (буфету) обов'язкових профілактичних медичних обстежень.

Дотримання строків зберігання й реалізації особливо продуктів, які швидко псуються.

Наявність і стан спецодягу й спецвзуття. (Працівники їдальні (буфету) повинні бути забезпечені халатами бавовняними, ковпаками, косинками: посудомийки – гумовими рукавичками й гумовими чоботями).

Наявність і справність первинних засобів пожежогасіння. (Харчоблок повинен бути забезпечений вогнегасником).

Стан охорони праці в приміщеннях дошкільних закладів освіти

Наявність інструкцій з охорони праці. (Інструкції з охорони праці повинні бути на всіх робочих місцях, які затверджуються керівником дошкільного закладу освіти, профспілковим комітетом і переглядаються не рідше одного разу на 3 роки)

Дотримання санітарно-гігієнічних правил. (Температура повітря в приміщеннях повинна бути в межах установлених норм. Для контролю температури повітря в групових і спальних приміщеннях повинні бути кімнатні термометри. Відносна вологість повітря повинна бути 40-55%. Прибирання приміщень повинно проводитися щодня вологим способом при відкритих вікнах або фрамугах. Підлоги варто мити не менше двох разів на день. Дитячі шафки для одягу щодня протираються й один раз на тиждень миються. Вологе прибирання приміщень повинно проводитися із застосуванням мийних засобів. Підлоги в туалетних кімнатах миються 2 рази на день із застосуванням мийних засобів. Прибиральний інвентар для туалету повинен мати сигнальне маркування яскравим кольором і зберігатися в туалетній кімнаті в спеціальній шафі окремо від іншого прибирального інвентарю. Столи в групових приміщеннях промиваються гарячою водою з милом і до, й після кожного прийому їжі. Щодня гарячою водою милом протираються стільці).

Утримання дитячих іграшок. (Знову придбані дитячі іграшки перед надходженням до групових кімнат повинні митися протягом 15 хвилин проточною водою з температурою 37°С. Надалі іграшки в 1-ій групі раннього віку повинні митися 2 рази на день гарячою водою, щіткою, милом й 2% розчином питної соди, потім промиватися проточною водою й просушуватися. Іграшки для дітей більш старшого віку миються щодня наприкінці дня. М’яконабивні іграшки щодня наприкінці дня повинні дезінфікуватися бактерицидними лампами протягом 30 хвилин, установленими на відстані 25 см від іграшок).

Наявність і утримання медаптечки. (У кожній груповій кімнаті повинна бути медаптечка, укомплектована необхідним для надання першої допомоги медичними і перев'язочними засобами, які заносяться до опису. На дверцятах медаптечки повинно бути написані адреса й номер телефону найближчої лікувальної установи. Медаптечки повинні розміщуватися в місці, недоступному дітям).

Стан внутрішніх дверей. (Внутрішні двері, що мають часткову заскленість, повинні бути закриті з обох сторін огородженням (рейковим екраном) на рівні росту дитини).

Стан огородження сходів. (Висота огородження сходів повинна бути не менше 1,3 м, а висота поручнів для дітей біля стін сходової клітки – 0,5 м. В огородженні сходів вертикальні елементи розташовуються із просвітом не більше 1 см, горизонтальні елементи в огородженнях сходів не допускаються).

Стан підлоги. (Підлога в приміщеннях групових, гральних, спальних, медичних приміщень, ізолятора, коридору повинні бути дощата, паркетна або покрита лінолеумом. У приміщеннях групових і гральних кімнатах, розташованих на першому поверсі, підлога повинна бути опалювальною).

Дотримання норми освітленості. (Найменша освітленість у групових кімнатах, залах для музичних, гімнастичних занять повинна бути: при люмінесцентних лампах 200 лк (13 вт/кв. м) при лампах накалювання – 100 лк (32 вт/кв. м). У приміщеннях для навчання 6-літніх дітей рівень освітленості повинен бути: при люмінесцентних лампах 300 лк (20 вт/кв. м) при лампах накалювання –150 лк (48 вт/кв.м).

Наявність огородження опалювальних приладів зйомними дерев'яними ґратами. (Не допускається огородження із деревесностружкових плит).

Маркування дитячих меблів. (Дитячі меблі повинні мати колірне маркування за ростовими групами: група А – білу, група В – зелену, група В – блакитну, група Г – жовтогарячу, група Д – жовту, група Ж – червону. Крім того, на нижніх поверхнях кришок столів і сидінь стільців наносяться позначені групи меблів (у чисельнику) і діапазон росту дітей (у знаменнику).

Розміщення в спальних приміщеннях. (При розміщенні ліжок необхідно дотримуватись наступної відстані: між ліжками й зовнішньою стіною – 60 см, між узголів'ями ліжок – 20 см, проходи між рядами ліжок – 100 см).

Організація провітрювання приміщень. (У приміщеннях гральних, групових і спальних кімнат повинно бути забезпечене природне наскрізне або кутове провітрювання, що проводиться під час відсутності дітей і закінчується за 30 хвилин до повернення дітей у кімнати. Прогулянка дітей на відкритому повітрі повинна проводитися не менше двох разів на день.)

Стан охорони праці в пральні.

Наявність інструкцій з охорони праці. (Інструкція з охорони праці повинна бути на всіх робочих місцях, яка затверджується керівником закладу освіти, профспілковим комітетом і переглядається не рідше одного разу на 3 роки).

Наявність і справність стандартних світильників. (Світильники повинні бути герметичні, мати закриті плафони або ковпаки).

Наявність й укомплектованість медичної аптечки. (Медаптечка повинна бути укомплектована необхідними для надання першої допомоги медичнимм і перев'язнимм засобами, які заносяться до опису. На дверцятах медаптечки або поруч із нею повинна бути коротка інструкція з надання першої допомоги при травмах, також адреса й номер телефону найближчої лікувальної установи).

Наявність і справність приточно-витяжної вентиляції.

Наявність заземлення електричних пральних машин, ванн для замочування білизни й справність пристроїв, що відключають.

Наявність запобіжних пристроїв дерев'яних оґорож і діелектричних гумових килимків на підлозі біля електричних пральних машин.

Наявність маркування номінальної напруги электророзеток і запобіжних пристроїв.

Стан покриття підлоги. (Підлога повинна бути вологостійкою, рівною, не слизькою. У підлозі повинен бути передбачений злив води в каналізаційну систему).

Наявність і стан спецодягу й спецвзуття. (Працівники пральні повинні бути забезпечені халатами бавовняними, гумовими рукавичками й гумовими чоботями, а також ковпаками або косинками.).

Стан охорони праці в гладильній

Наявність інструкції з охорони праці. (У гладильній повинна бути інструкція з охорони праці при роботі з електричною праскою, що затверджується керівником закладу освіти, профспілковим комітетом і переглядається не рідше одного разу на 3 роки).

Наявність й укомплектованість медаптечки. (Медаптечка повинна бути укомплектована необхідними для надання першої допомоги медичними, перев'язними й противоопіковими засобами, які заносяться до опису. На дверцятах медаптечки або поруч із нею вивішується коротка інструкція з надання першої допомоги при травмах, а також адреса й номер телефону найближчої лікувальної установи).

Стан електричних приладів. (Электропраски повинні мати електричні шнури без порушення ізоляції з качанами, що не мають тріщин і сколів).

Наявність термостійких підставок для електричних прасок.

Наявність діелектричних гумових килимків на підлозі біля робочих місць для прасування.

Наявність маркування номінальної напруги електророзеток.

Наявність і стан спецодягу. (Працівники гладильної повинні бути забезпечені халатами бавовняними й косинками або ковпаками).

Наявність і справність вогнегасника.

Стан охорони праці в котельні

Наявність інструкції з охорони праці.

Наявність у кочегарів (операторів) посвідчень на право обслуговування й роботи на водогрійних казанах.

Наявність графіка роботи кочегарів (операторів), затвердженого керівником закладу освіти, погодженого із профспілковим комітетом.

Наявність і ведення змінного журналу кочегарів (операторів).

Наявність на передній стінці казана, у зоні знаходження кочегара (оператора) таблички з описом послідовності дій при виникненні небезпечних й аварійних ситуацій.

Наявність і справність приточно-витяжної вентиляції приміщення котельні.

Укомплектованість казанів і систем опалення справними арматурами й контрольно-вимірювальними приладами (вентилями, засувками, запобіжними клапанами, манометрами, термометрами).

Проведення щорічної перевірки контрольно-вимірювальних приладів. Наявність на циферблатах манометрів червоної риски, що вказує на гранично-допустимий тиск.

Стан електропроводки й світильників, освітленість робочих місць. (Електропроводи не повинні мати порушень ізоляції, не допускається наявність оголених проводів і контактів. Магнітні пускачі повинні бути закриті кришками. Забороняється користуватися електронагрівальними приладами з відкритою спіраллю, а також нестандартними й саморобними приладами. Світильники повинні мати закриті плафони й не рідше двох разів на місяць протиратися від пилу).

Наявність захисного огородження сполучних муфт електродвигунів і водонасосів.

Наявність маркування номінальної напруги на всіх електророзетках і запобіжних пристроях.

Технічний і санітарний стан приміщень котельні, забезпечення електробезпечності й пожежної безпеки, забезпечення проходів, шириною не менше 0,8м.

Організація зберігання запасу палива. (Запас палива повинен зберігатися під покриттям не ближче 10 м від котельні й інших будинків. Не допускається утворення підкопу в місці забору палива. У приміщенні котельні допускається зберігання запасу палива не більше добової потреби).

Наявність і справність понижуючого 12-вольтового трансформатора й 12-вольтової переносної лампи, а також електричного ліхтаря.

Наявність й укомплектованість медаптечки. (Медаптечка повинна бути укомплектована необхідними для надання першої допомоги медичними і перев'язочними матеріалами й противоопіковими засобами, які заносяться до опису, що знаходиться в медаптечці. На дверцятах медаптечки або поруч із нею вивішується інструкція з надання першої допомоги при травмах, а також адреса й номер телефону найближчої лікувальної установи).

Санітарний стан душових (умивальних), туалетних, кімнат для відпочинку кочегарів (операторів). Наявність у душових герметичних світильників, індивідуальних змішувачів холодної й гарячої води з душовою сіткою, дерев'яної решітки на підлозі. Наявність у туалетних кімнатах санітарних приладів та їх справність.

Наявність металевого ящика із кришкою на ніжках для вигрібання золи й шлаків з казанів.

Наявність і стан первинних засобів пожежогасіння. (У котельні на кожні 2 казани повинен бути вогнегасник, а також ящик з піском і лопатою).

Наявність і стан спецодягу й індивідуальних засобів захисту. (Кожному кочегарові (операторові) видаються безкоштовно: комбінезон бавовняний, рукавиці комбіновані, окуляри захисні, респіратор або протигаз).

Про охорону праці

Закон введено в дію з дня опублікування - 24 листопада 1992 року

(згідно з Постановою Верховної Ради України

від 14 жовтня 1992 року N 2695-XII)

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України

від 15 травня 1996 року N 196/96-ВР,

від 30 червня 1999 року N 783-XIV,

від 21 листопада 2002 року N 229-IV

(Законом України від 21 листопада 2002 року N 229-IV

цей Закон викладено у новій редакції),

від 25 листопада 2003 року N 1331-IV,

від 27 листопада 2003 року N 1344-IV,

від 23 грудня 2004 року N 2285-IV,

від 25 березня 2005 року N 2505-IV,

від 17 листопада 2005 року N 3108-IV,

від 16 травня 2007 року N 1026-V,

від 2 вересня 2008 року N 345-VI,

від 4 червня 2009 року N 1454-VI,

від 13 травня 2010 року N 2185-VI,

від 29 червня 2010 року N 2367-VI,

від 23 вересня 2010 року N 2562-VI,

від 17 лютого 2011 року N 3038-VI

(З 13 червня 2011 року до цього Закону будуть внесені зміни, передбачені абзацами другим - п'ятим підпункту 14 пункту 11 розділу V Закону України від 17 лютого 2011 року N 3038-VI)

(У тексті Закону слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади" у всіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 4 червня 2009 року N 1454-VI)

Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення понять і термінів

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Стаття 2. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Стаття 3. Законодавство про охорону праці

Законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору.

Стаття 4. Державна політика в галузі охорони праці

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Розділ II

ГАРАНТІЇ ПРАВ НА ОХОРОНУ ПРАЦІ

Стаття 5. Права на охорону праці під час укладання трудового договору

Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці.

Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Стаття 6. Права працівників на охорону праці під час роботи

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

Стаття 7. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.

Стаття 8. Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Стаття 9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

(частина четверта статті 9 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 17.11.2005 р. N 3108-IV)

Стаття 10. Охорона праці жінок

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством.

Стаття 11. Охорона праці неповнолітніх

Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.

Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій, пов'язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими або небезпечними умовами праці, визначається положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються законом.

Стаття 12. Охорона праці інвалідів

Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.

Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час можливе лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії.

(частина третя статті 12 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 25.11.2003 р. N 1331-IV)

Розділ III

ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Стаття 13. Управління охороною праці та обов'язки роботодавця

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Стаття 14. Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці

Працівник зобов'язаний:

дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Стаття 15. Служба охорони праці на підприємстві

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:

видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;

вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

Стаття 16. Комісія з питань охорони праці підприємства

На підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці.

Комісія складається з представників роботодавця та професійної спілки, а також уповноваженої найманими працівниками особи, спеціалістів з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Рішення комісії мають рекомендаційний характер.

Стаття 17. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій

Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

Стаття 18. Навчання з питань охорони праці

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об'єктів економіки забезпечуються центральним органом виконавчої влади в галузі освіти та науки в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Стаття 19. Фінансування охорони праці

Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах.

(дію частини другої статті 19 зупинено на 2005 рік в частині виділення видатків на охорону праці окремим рядком згідно із Законом України від 23.12.2004 р. N 2285-IV)

(частина друга статті 19 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

(дію частини четвертої статті 19 зупинено на 2004 рік

згідно із Законом України від 27.11.2003 р. N 1344-IV)

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 20. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді

У колективному договорі, угоді сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

Стаття 21. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва

Виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається будівництво, реконструкція, технічне переоснащення тощо виробничих об'єктів, інженерних інфраструктур об'єктів соціально-культурного призначення, виготовлення і впровадження нових для даного підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Фінансування цих робіт може провадитися лише після одержання позитивних результатів експертизи. Державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва здійснюється згідно із статтями 8 та 15 Закону України "Про інвестиційну діяльність".

(частина друга статті 21 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 16.05.2007 р. N 1026-V)

(з 13.06.2011 р. до частини другої статті 21 будуть внесені зміни, передбачені абзацом другим - четвертим підпункту 14 пункту 11 розділу V Закону України від 17.02.2011 р. N 3038-VI)

Роботодавець повинен одержати дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його територіальні органи видають дозволи на безоплатній основі, на підставі висновків за результатами експертизи, проведеної експертно-технічними центрами, науково-дослідними інститутами, дослідними, випробувальними лабораторіями та іншими підрозділами (групами) технічної підтримки, що функціонують у складі органів державного нагляду за охороною праці відповідно до завдань інспекційної служби або створюються і діють як незалежні експертні організації. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, початок проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, а також граничні розміри тарифів на проведення експертизи незалежними експертними організаціями, результати якої є підставою для видачі дозволів, визначає Кабінет Міністрів України.

Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, початок виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

(статтю 21 доповнено новою частиною четвертою

згідно із Законом України від 13.05.2010 р. N 2185-VI,

у зв'язку з цим частини четверту - дванадцяту вважати

відповідно частинами п'ятою - тринадцятою)

Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви на одержання дозволу та необхідних документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі із зазначенням підстав, визначених цією статтею.

Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці приймає рішення про відмову у видачі дозволу в разі:

неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог;

подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви;

встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об'єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Частину сьому статті 21 виключено

(згідно із Законом України

від 29.06.2010 р. N 2367-VI)

Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці оприлюднює інформацію про всі видані та анульовані дозволи у засобах масової інформації.

(частину третю статті 21 замінено п'ятьма частинами

згідно із Законом України від 04.06.2009 р. N 1454-VI,

у зв'язку з цим частини п'яту - дев'яту

вважати відповідно частинами дев'ятою - тринадцятою)

Експертиза проектів, реєстрація, огляди, випробування тощо виробничих об'єктів, інженерних інфраструктур об'єктів соціально-культурного призначення, прийняття їх в експлуатацію провадяться у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

(з 13.06.2011 р. до частини дев'ятої статті 21 будуть внесені зміни, передбачені абзацом п'ятим підпункту 14 пункту 11 розділу V Закону України від 17.02.2011 р. N 3038-VI)

У разі коли роботодавець не одержав зазначеного дозволу, місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, за поданням центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, вживає заходів до скасування державної реєстрації цього підприємства у встановленому законом порядку за умови, якщо протягом місяця від часу виявлення вказаних недоліків роботодавець не провів належних заходів з їх усунення.

Технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, хімічні речовини і їх сполуки та інша небезпечна продукція, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію (до застосування) лише за умови проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України.

Частину дванадцяту статті 21 виключено

(згідно із Законом України

від 17.02.2011 р. N 3038-VI)

Не допускається застосування у виробництві шкідливих речовин у разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації.

Усі дозволи та дозвільні документи, передбачені цією статтею, при здійсненні діяльності в межах території виключної (морської) економічної зони України та на континентальному шельфі на умовах угоди про розподіл продукції, укладеної відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", надаються інвестору в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

(статтю 21 доповнено частиною чотирнадцятою

згідно із Законом України від 23.09.2010 р. N 2562-VI)

Стаття 22. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій

Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Стаття 23. Інформація та звітність про стан охорони праці

Роботодавець зобов'язаний інформувати працівників або осіб, уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Фонд соціального страхування від нещасних випадків про стан охорони праці, причину аварій, нещасних випадків і професійних захворювань і про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

Працівникам та/або їхнім представникам забезпечується доступ до інформації та документів, що містять результати атестації робочих місць, заплановані роботодавцем профілактичні заходи, результати розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків і професійних захворювань і звіти з цих питань, а також до повідомлень, подань та приписів органів державного управління і державного нагляду за охороною праці.

Органи державного управління охороною праці у встановленому порядку інформують населення України, працівників про реалізацію державної політики з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих чи регіональних програм з цих питань, про рівень і причини аварійності, виробничого травматизму і професійних захворювань, про виконання своїх рішень щодо охорони життя та здоров'я працівників.

На державному рівні ведеться єдина державна статистична звітність з питань охорони праці, форма якої погоджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці, професійними спілками та Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Стаття 24. Добровільні об'єднання громадян, працівників і спеціалістів з охорони праці

З метою об'єднання зусиль найманих працівників, учених, спеціалістів з охорони праці та окремих громадян для поліпшення охорони праці, захисту працівників від виробничого травматизму і професійних захворювань можуть створюватись асоціації, товариства, фонди та інші добровільні об'єднання громадян, що діють відповідно до закону.

Розділ IV

СТИМУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Стаття 25. Економічне стимулювання охорони праці

До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.

При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці.

Розрахунок розміру страхового внеску із застосуванням знижок та надбавок для кожного підприємства, передбачених частиною другою цієї статті, провадиться відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Стаття 26. Відшкодування юридичним, фізичним особам і державі збитків, завданих порушенням вимог з охорони праці

Роботодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом.

Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а також інші витрати, передбачені законодавством.

Розділ V

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Стаття 27. Документи, що належать до нормативно-правових актів з охорони праці

Нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

Стаття 28. Опрацювання, прийняття та скасування нормативно-правових актів з охорони праці

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці провадяться центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці.

Санітарні правила та норми затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.

Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.

Стаття 29. Тимчасове припинення чинності нормативно-правових актів з охорони праці

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці роботодавець зобов'язаний повідомити про це відповідний орган державного нагляду за охороною праці. Він може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.

Відповідний орган державного нагляду за охороною праці розглядає клопотання роботодавця, проводить у разі потреби експертизу запланованих заходів, визначає їх достатність і за наявності підстав може, як виняток, прийняти рішення про встановлення іншого строку застосування вимог нормативних актів з охорони праці.

Роботодавець зобов'язаний невідкладно повідомити заінтересованих працівників про рішення зазначеного органу державного нагляду за охороною праці.

Стаття 30. Поширення дії нормативно-правових актів з охорони праці на сферу трудового і професійного навчання

Нормативно-правові акти з охорони праці є обов'язковими для виконання у виробничих майстернях, лабораторіях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового і професійного навчання, облаштованих у будь-яких навчальних закладах.

Організація охорони праці на зазначених об'єктах, а також порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і студентами під час трудового та професійного навчання у навчальних закладах визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі освіти та науки за погодженням з відповідним профспілковим органом.

До учнів і студентів, які проходять трудове і професійне навчання (виробничу практику) на підприємствах під керівництвом їх персоналу, застосовується законодавство про охорону праці у такому ж порядку, що й до працівників підприємства.

Розділ VI

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Стаття 31. Органи державного управління охороною праці

Державне управління охороною праці здійснюють:

Кабінет Міністрів України;

центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Стаття 32. Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці

Кабінет Міністрів України:

забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці;

встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.

З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці створюється Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.

Стаття 33. Повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в галузі охорони праці

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади:

проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці;

розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок;

здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці;

укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці;

беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці;

організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці;

створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи;

здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади створюються структурні підрозділи з охорони праці.

Центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики забезпечує проведення державної експертизи умов праці із залученням служб санітарного епідеміологічного нагляду центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я, визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам з охорони праці.

Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці:

здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;

розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об'єднань роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них;

координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів статистики, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності відомості та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

видає дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

(частину четверту статті 33 доповнено новим абзацом

сьомим згідно із Законом України від 04.06.2009 р. N 1454-VI,

у зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим)

бере участь у міжнародному співробітництві та в організації виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід з цих питань, опрацьовує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо удосконалення і поступового наближення чинного законодавства про охорону праці до відповідних міжнародних та європейських норм.

Рішення, прийняті центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Стаття 34. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим та місцевих державних адміністрацій в галузі охорони праці

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації у межах відповідних територій:

забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

формують за участю представників профспілок, Фонду соціального страхування від нещасних випадків і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

забезпечують соціальний захист найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, вживають заходів до проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

вносять пропозиції щодо створення регіональних (комунальних) аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності;

здійснюють контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці.

Для виконання зазначених функцій у складі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій створюються структурні підрозділи з охорони праці, що діють згідно з типовим положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України, а також на громадських засадах - ради з питань безпечної життєдіяльності населення.

Стаття 35. Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі охорони праці

Органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції:

затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об'єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об'єктах.

Для виконання функцій, зазначених у частині другій цієї статті, сільська, селищна, міська рада створює у складі свого виконавчого органу відповідний підрозділ або призначає спеціаліста з охорони праці.

Стаття 36. Повноваження об'єднань підприємств у галузі охорони праці

Повноваження в галузі охорони праці асоціацій, корпорацій, концернів та інших об'єднань визначаються їх статутами або договорами між підприємствами, які утворили об'єднання. Для виконання делегованих об'єднанням функцій в їх апаратах створюються служби охорони праці.

Стаття 37. Організація наукових досліджень з проблем охорони праці

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження з проблем охорони праці, ідентифікації професійної небезпечності організуються в межах загальнодержавної та інших програм з цих питань і проводяться науково-дослідними інститутами, проектно-конструкторськими установами та організаціями, вищими навчальними закладами та фахівцями.

Розділ VII

ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Стаття 38. Органи державного нагляду за охороною праці

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, законами України "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

Стаття 39. Права і відповідальність посадових осіб центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці

Посадові особи центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право:

безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;

одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;

видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;

забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;

притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;

надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Рішення посадових осіб центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці за необхідності обгрунтовуються результатами роботи та висновками експертно-технічних центрів, дослідних, випробувальних лабораторій та інших підрозділів (груп) технічної підтримки, що функціонують у складі органів державного нагляду за охороною праці відповідно до завдань інспекційної служби або створюються і діють згідно із законодавством як незалежні експертні організації. Наукова підтримка наглядової діяльності здійснюється відповідними науково-дослідними установами.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці є державними службовцями, і на них поширюється дія Закону України "Про державну службу". Вони несуть відповідальність згідно із законом за виконання покладених на них обов'язків. Посадові особи центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право носити формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України,

Стаття 40. Соціальний захист посадових осіб центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці

Посадовим особам центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці держава гарантує соціальний захист.

Працівники правоохоронних органів надають допомогу посадовим особам органів державного нагляду у виконанні ними службових обов'язків та вживають заходів щодо припинення незаконних дій осіб, які перешкоджають виконувати ці обов'язки, вдаються до погроз, шантажу, нанесення тілесних ушкоджень посадовим особам органів державного нагляду або членам їх сімей, завдають шкоди їх майну.

За особами, які звільнені з посад в органах державного нагляду за віком або через хворобу чи каліцтво, а також за членами сім'ї або утриманцями загиблої під час виконання службових обов'язків посадової особи зберігається право на пільги згідно з законодавством.

Пенсійне забезпечення посадових осіб органів державного нагляду здійснюється згідно з законодавством за рахунок держави.

Стаття 41. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

Надати право технічній інспекції профспілок галузевого рівня, що здійснює контроль за дотриманням умов праці та техніки безпеки працівників, зазначених у статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", зупиняти ведення робіт на підприємстві у разі грубих порушень правил техніки безпеки та охорони праці.

(статтю 41 доповнено частиною п'ятою згідно із

Законом України від 02.09.2008 р. N 345-VI)

Стаття 42. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці.

Для виконання цих обов'язків роботодавець за свій рахунок організовує навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ними середнього заробітку.

Не можуть бути ущемлені будь-які законні інтереси працівників у зв'язку з виконанням ними обов'язків уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці. Їх звільнення або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійснюється лише за згодою найманих працівників у порядку, визначеному колективним договором.

Якщо уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони можуть звернутися за допомогою до органу державного нагляду за охороною праці. Вони також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок підприємств чи виробництв фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, цими органами.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці діють відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики.

Розділ VIII

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Стаття 43. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб та працівників

За порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом.

Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п'яти відсотків місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Несплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.

Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи.

Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено в місячний строк у судовому порядку.

Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб і працівників, визначених цією статтею, зараховуються до Державного бюджету України.

Стаття 44. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Розділ IX

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім частини четвертої статті 19, яка набирає чинності з 1 січня 2003 року.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з часу набрання чинності цим Законом:

внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України

Л. КРАВЧУК

м. Київ

14 жовтня 1992 року

N 2694-XII

Кiлькiсть переглядiв: 882

Коментарi

  • AaronMup

    2017-09-13 22:10:34

    Фирма CHEMPION-SANTEHNIK продолжительное время занимается монтажом и ремонтом сантехники в Москве. Мы предоставляем квалифицированные услуги по инсталляции и ремонту сантехники в Москве и МО. Также мы предлагаем широкий спектр квалифицированных услуг, список которых имеется на нашем портале. [url=http://chempion-santehnik.ru/]услуги сантехника[/url] Наши сотрудники профессионально и качественно удаляют поломки сантехники, проводят установку и демонтаж сантехнического оборудования, в короткий срок осуществляют все сопутствующие работы...

  • RichardMr

    2015-07-29 11:11:38

    [url=http://groundwartanks.ru]ground war tanks сколько весит[/url] Проект Ground War Tanks - новый проект в "танковой" тематике. Весь уникальный 3D мир переносится в браузерную программу. Для начала игры вам необходимо скачать лишь небольшую программу и сразу же перенестись на поле сражения. Стоит всего один раз сыграть в ground war tanks, как вы больше не сможете остановиться. Вы сможете поучаствовать в масштабных боях против реальных игроков. В Ground War Tanks можно использовать смертоносное оружие, которое улучшается от боя к бою...

  • Donaldot

    2015-06-28 09:36:31

    [url=http://mosrif.ru/produktsiya/oblitsovochnaya-plita]ростовский камень[/url] Фирма “Риф” больше 20 лет успешно осуществляет свою деятельность на российском рынке добычи и переработки натурального камня. Природный натуральный камень мы добываем сами на открытом нами месторождении – Полоцком карьере, в этом карьере мы разрабатываем оригинальный белый мрамор, не имеющий аналогов в Российской Федерации. Обработка натурального камня происходит в собственных производственных помещениях, которые оснащены ультрасовременным итальянским оборудованием...

  • Eugenegrop

    2015-06-08 11:49:06

    [url=http://satinet.info/intelsat-15/]intelsat 15 покрытие[/url] Наш портал является исключительно информационным вебресурсом, где любой пользователь сможет узнать последние новости из области спутникового Интернета и ТВ в Российской Федерации. Наш сайт поведает обо всех новинках и событиях в сфере спутникового Интернета и ТВ, которые произошли как в РФ, так и за её пределами. На страницах нашего сайта можно узнать также про зоны покрытия российских спутников и о рейтинге отечественных провайдеров, о спутниковых модемах и ресиверах, а также об актуальных версиях прошивок тюнеров...