• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Нормативно - правова база НВК

Основні зміни в законі про загальну середню освіту.

Чи правда, що всіх педагогів, які отримують пенсію за віком, звільнять?

Ні, з 1 липня цього року передбачене переведення на однорічний трудовий договір. Ідеться не про звільнення, а про автоматичне переведення на інший тип договору. Проте педагог, який відмовиться від переведення на строковий договір, буде звільнений.

Після роботи за строковим договором протягом року з педагогом можуть укласти новий – строком від 1 до 3 років. На такий же термін мають укладати договори зі всіма вчителями, які будуть виходити на пенсію і хочуть лишитися працювати.

Те саме стосується директорів – з 1 липня припиняються їхні безстрокові договори і укладаються нові на 6 років. Якщо це директор-пенсіонер – то на рік. Після завершення дії цих договорів, ці люди мають право взяти участь у конкурсі керівників шкіл.

– Чи є зміни в конкурсі директорів?

Насамперед, умови конкурсу, що раніше були в типовому положенні, тепер винесені в закон – із деякими змінами.

1. Кількість учасників конкурсної комісії – від 6 до 15.

2. У комісію входять представники:

  • засновника (посадові особи органу державної влади чи депутати відповідної ради – не більше одного від однієї фракції чи групи);
  • відповідної місцевої державної адміністрації чи територіального органу ДСЯО (державні службовці);
  • інститутів громадянського суспільства (ГО керівників закладів освіти, професійних об’єднань педагогічних працівників, районної (міської) профспілкової організації та інших громадських формувань, а також експертів, фахівців у сфері загальної середньої освіти тощо).

3. З правом дорадчого голосу можуть брати участь представники органів громадського самоврядування закладу освіти, на посаду керівника якого оголошений конкурс.

4. Тепер для участі в конкурсі кандидат має подати документ, що підтверджує вільне володіння державною мовою, довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду.

5. Перелік питань для перевірки знання законодавства у сфері загальної середньої освіти затверджує МОН.

6. З тим, хто призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше, укладається трудовий договір на 2 роки. Після закінчення його дії та за умови належного його виконання сторони мають право продовжити строк дії ще на чотири роки без конкурсу.

7. У населених пунктах з одним закладом освіти одна людина може бути директором більше двох строків підряд.

8. Керівник школи (крім приватної) має протягом першого року після призначення пройти курс підвищення кваліфікації з управлінської діяльності обсягом не менше 90 годин.

– Чи є зміни в надбавках до зарплатні?

Так. По-перше, завідування ресурсною кімнатою тепер заохочується надбавкою 15-20%.

По-друге, робота в інклюзивному класі передбачає чітку надбавку – 20%, а не як раніше – у межах 20%. За роботу в спеціальному закладі освіти – 10-30%.

По-третє, за обслуговування комп’ютерної техніки доплачуватимуть 10-15%, а за позакласну роботу з учнями – 10-40% (ідеться, наприклад, про додаткові індивідуальні та/або групові консультації чи заняття для учнів з результатами навчання нижче середнього рівня з предметів ДПА).

Також 15-30% доплачують педпрацівникам за почесні, вчені, спортивні звання, наукові ступені.

– Чи почнуть оплачувати групу подовженого дня з держбюджету?

Так. З 1 січня 2021 року зараплатня вихователів груп подовженого дня опалачуватиметься з освітньої субвенції – як і зарплатня всіх педагогів.

– Чи правда, що вчителі мають володіти навичками домедичної допомоги?

Так. І як зазначала ексміністерка освіти і науки Ганна Новосад, для всіх учителів проведуть відповідне навчання.

Це потрібно для того, щоб педагоги знали, як діяти у непередбачуваній ситуації та мали шанс врятувати життя іншої людини, коли йдеться про хвилини. Під час навчання у педвищах чимало вчителів навчалися домедичної допомоги, проте ці знання та вміння потребують періодичного тренування. Окрім того, протоколи надання допомоги змінюють щоп’ять років, зважаючи на аналіз і дослідження ефективності наявних (наприклад, порядок проведення непрямого масажу серця і штучного дихання).

– Чи правда, що тепер батьки зможуть приходити на уроки без попередження?

Ні. Закон дійсно закріплює право батьків бути присутніми на уроках своїх дітей, але – за попереднім погодженням із керівником школи.

– Хто проходитиме педагогічну інтернатуру?

Вона передбачена для тих, хто не має педагогічного досвіду і призначається на посаду педпрацівника. Протягом року цю людину супроводжуватиме педагог із, як правило, мінімум п’ятирічним досвідом за відповідною спеціальністю (такою самою або спорідненою предметною спеціальністю або спеціалізацією). Також вона зможе відвідувати уроки інших учителів. Відповідно до рішення директора, наставник отримуватиме 20% доплату до зарплатні.

– Чи правда, що скасовують усі платні програми?

Закон дійсно забороняє школам реалізовувати освітні програми повністю чи частково за кошти батьків. Проте розробники можуть виключити із програм платні компоненти та затвердити їх у ДСЯО.

Додамо, що цей пункт також означає, що школа не має права змушувати батьків купувати підручники, посібники, друковані зошити та інші навчальні матеріали. Це і раніше було так, але законодавці вирішили виділити цей момент (стаття 11, пункт 7).

Також державні і комунальні школи не можуть надавати платні освітні послуги, щоб учні досягли результатів навчання, визначених держстандартами. Під час навчання не можна проводити платні заходи чи надавати платні послуги. Окрім того, учні та їхні батьки можуть отримувати будь-які платні послуги виключно добровільно.

– Чи правда, що ми можемо не затверджувати нашу програму в Державній службі якості освіти?

Не зовсім. Не підлягають затвердженню в ДСЯО:

  • типові освітні програми;
  • освітні програми закладів освіти, розроблені на основі типових;
  • освітні програми, затверджені закладами освіти після проходження інституційного аудиту, що засвідчив високий рівень їхньої освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Тобто всі програми, розроблені не на основі типових, потрібно затверджувати в ДСЯО. Але якщо школа успішно пройшла інституційний аудит і вирішить працювати за власною програмою, її не потрібно затверджувати.

– Чи правда, що ми тепер можемо оцінювати учнів не за 12-бальною шкалою?

Так, школа може обрати власну шкалу оцінювання або користуватися тою, що визначає держава – 12-бальною. У першому випадку є дві умови:

  1. школа має визначити правила, як результати оцінювання перевести до державної системи.
  2. річне оцінювання та ДПА проводять за державною системою оцінювання.

– Чи зменшили допустиму кількість учнів у класах?

Так, але лише для початкової школи. З 1 вересня 2024 року в 1-4-х класах не може бути більше 24-х учнів. Для всіх інших класів зберігається норма про 30 учнів.

– Якщо у середині навчального року в класі стало менше 5-ти учнів, це означає, що їх переводять на іншу форму навчання?

Так, але не відразу. За законом, клас має довчитися до кінця навчального року.

– Чи залишилися цикли освіти?

Так, визначені такі:

  • перший цикл початкової – адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);
  • другий цикл початкової – основний (3-4 роки навчання);
  • перший цикл базової – адаптаційний (5-6 роки навчання);
  • другий цикл базової – базове предметне навчання (7-9 роки навчання);
  • перший цикл профільної – профільно-адаптаційний (10 рік навчання);
  • другий цикл профільної – профільний (11-12 роки навчання).

– Як нам у сільській ОТГ організувати профільне навчання у старшій школі?

Представникам ОТГ не доведеться брати на себе відповідальність за розбудову мережі профільної старшої школи. За законом, з 2024 року це будуть окремі юрособи, і їхніми засновниками можуть бути лише ВР Автономної Республіки Крим, обласні та ради міст із населенням більше 50 тисяч.

Заступниця міністра освіти Любомира Мандзій в інтерв’ю “Новій українській школі” зазначила, що представників ОТГ будуть долучати до розбудови мережі профільних ліцеїв для консультування – оскільки деякі з ліцеїв будуть розташовані на їхній території.

Передбачається, що в ліцеї може бути не менше чотирьох 10-х класів. Лише як виняток там може бути ще й базова школа.

Також школи, які працюють за міжнародними договорами, можуть працювати одночасно на всіх рівнях повної загальної середньої освіти.

Норми про роботу профільних ліцеїв почнуть діяти з 2024 року, проте в перехідних положеннях зазначено, що строк здобуття профільної освіти складатиме три роки (12-річне навчання) з 2027-го. Це можливо раніше за наявності стандарту базової або профільної середньої освіти та відповідної типової освітньої програми.

– Як зараховуватимуть учнів до профільних ліцеїв?

До державних, комунальних і корпоративних профільних ліцеїв учнів зараховуватимуть за конкурсом. Проте його можна не проводити, якщо кількість заяв про зарахування не перевищує кількість вільних місць.

Деталей, як саме відбуватиметься конкурс, поки немає. Закон лише визначає, що з 2027 року (а за рішенням МОН – раніше) випускники базової школи складатимуть ЗНО, і ці результати можна використати для зарахування в ліцеї.

За новим законом, учителі мають володіти навичками домедичної допомоги. Фото: автор – Elnur_, Depositphotos

– Чи є ще якісь зміни про зарахування учнів у школу?

Тепер чітко визначено законом, що не можна зараховувати дітей у початкову школу за конкурсом (тобто з перевіркою знань, навичок чи інших компетентностей).

Також на рівень закону підняті категорії дітей, яких обов’язково зараховують до початкової і базової шкіл (раніше вони були на підзаконному рівні):

  • діти, які живуть на території обслуговування закладу освіти;
  • рідні брати та/або сестри дітей, які навчаються в цій школі;
  • діти працівників цієї школи.

Серед дітей, які живуть на території обслуговування закладу, насамперед зараховуються діти з ООП.

Учні 4-х класів автоматично переводяться у 5-ті в кожній окремій школі. Якщо у класах базової школи є вільні місця, можна зарахувати учнів зовні. Якщо кількість заяв перевищує кількість вільних місць у відповідних класах, можна проводити конкурс.

– Чи всі школи матимуть територію обслуговування?

Ні, її не матимуть заклади:

  • які працюють за міжнародними договорами;
  • спеціальні;
  • спеціалізовані (спортивного, наукового, військового і мистецького спрямування).

– Якщо у нашій школі мало учнів з інших населених пунктів, як буде організовано підвезення учнів?

За умови, якщо кількість учнів і педагогів, яких потрібно підвозити, – менша 8-ми, їх можна підвозити не шкільним автобусом, а іншим транспортом (зокрема й з попередньо визначеними зупинками). Вимоги до такого транспорту не уточнюються.

– Чи будуть існувати санаторні школи та санаторні школи-інтернати?

З 2020 року санаторні школи і санаторні школи-інтернати припинять набір учнів до 1-9 класів. Їхні засновники протягом року з дня набрання чинності законом (18 березня) мають змінити тип таких закладів на ліцеї з обов’язковим збереженням у їхньому складі пансіонів. З 1 вересня 2024 року такі ліцеї будуть надавати виключно профільну середню освіту.

– Що буде з методкабінетами?

До 1 вересня 2020 року їх мають перетворити на районні і міські центри професійного розвитку педагогів. На посади в нових установах відкриють конкурси.

За словами заступниці міністра освіти і науки Любомири Мандзій, ці установи мають займатися саме методичною підтримкою вчителів, а не контролем. Більше деталей закон не надає.

– Як вивчатимуть українську представники національних меншин і корінних народів?

Право на навчання мовою корінного народу чи національної меншини поряд із державною відбувається в окремих класах із навчанням відповідною мовою. Є три моделі вивчення української мови.

Перша модель передбачена для корінних народів, які не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка би цю мову захищала та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар.

Для них закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11(12) класу поряд із вивченням української.

Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до офіційних мов ЄС.

  • материнською мовою поряд із державною вони навчатимуться в початковій школі;
  • у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки в не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
  • зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має бути державною мовою.

Також один чи кілька предметів (інтегрованих курсів) можна викладати англійською чи іншою офіційною мовою ЄС поряд із державною.

Третя модель працюватиме для решти національних меншин України. Вона стосується тих, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також тих, які проживають переважно в середовищі власної мови (наприклад, російська). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу викладатиметься державною мовою.

Приватні школи можуть самі обирати мову навчання (окрім тих, що отримують публічні, тобто державні, кошти). Проте вони зобов’язані забезпечити, щоб учні опановували українську на рівні держстандартів.

– Чи можливо для дитини визначити індивідуальну освітню траєкторію?

Так. Для цього батьки мають подати педраді школи заяву з обґрунтуванням причини та пропозиціями щодо особливостей засвоєння освітньої програми або її компонентів. Тоді педрада вирішує, як забезпечити навчання за індивідуальною освітньою траєкторією, та розробити індивідуальний навчальний план.

Відмову можна оскаржити в керівника та/або засновника закладу освіти або уповноваженого ним органу (тобто в управлінні освіти).

Також результати неформальної та/або інформальної освіти можна визнати як результати навчання в закладі середньої освіти. Їх визнання відбувається через річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію.

Якщо ж учень здобув результати у системі формальної освіти (ліцензія або акредитована програма), але в іншому закладі, то їх не потрібно окремо визнавати у школі.

За невиконання вимог освітнього омбудсмена посадові особи мають заплатити штраф 850-3400 гривень. Фото: автор – tonodiaz, Depositphotos

– Чи змінюються повноваження Державної служби якості освіти?

Відтепер недопущення працівників ДСЯО для проведення інституційного аудиту або здійснення заходів державного нагляду (контролю) чи інше перешкоджання карається штрафом на громадян від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на 2020 рік це 340-850 грн) та на посадових осіб – від 30 до 70 неоподатковуваних мінімумів (510-1190 грн).

Має наслідки і невиконання законних вимог (приписів, розпоряджень) або інших розпорядчих документів посадовців із ДСЯО щодо усунення порушень вимог законодавства України у сфері освіти. А саме – попередження або накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн).

Повторення цих дій протягом року після накладення адміністративного стягнення призведе до штрафу від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-2550 грн).

Також визначено підстави для проведення позапланової перевірки школи (державний нагляд (контроль)):

  • звернення фізичної особи (осіб) про порушення, що спричинило чи може спричинити шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам (за наявності потрібно додати документи чи копії, що підтверджують такі порушення);
  • перевірка виконання розпорядження про усунення порушень законодавства за результатами попередньої перевірки;
  • звернення освітнього омбудсмена.

Також є невеликі уточнення до процедури інституційного аудиту. До усунення порушень законодавства, виявлених під час його проведення (не більше року), керівник школи не отримує премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо.

Є невеличке уточнення і для експертизи нетипових програм. До того, як МОН затвердить порядок експертизи цих програм, ДСЯО сама встановлює порядок її проведення.

Інше уточнення – про громадську акредитацію закладів середньої освіти. Це – альтернативна інституційному аудиту процедура, яка з’явилася ще в законі “Про освіту” 2017 року. Її можуть проводити затверджені МОН громадські організації. Школи, які пройдуть цю процедуру, мали звільнятись від інституційного аудиту на 10 років. У новому законі зазначено, що сертифікат громадської акредитації чинний протягом 5 років.

– Чи можуть батьки ініціювати позаплановий інституційний аудит?

Його може ініціювати вищий колегіальний орган громадського самоврядування закладу освіти – загальні збори (конференція) колективу закладу освіту. У них беруть участь уповноважені представники всіх учасників освітнього процесу (їхні органи самоврядування – за наявності). Батьки, зокрема, теж є учасниками освітнього процесу.

Важливо, що конференція збирається не рідше разу на рік, а інформацію про час і місце проведення потрібно розмістити у школі та на її офіційному сайті не пізніше ніж за місяць.

Також батькам не заборонено входити в Піклувальну раду, яка теж має право ініціювати позаплановий інституційний аудит.

– На що ще можуть впливати батьки?

Закон визначає і їхні межі впливу:

  • батьки мають право утворювати різні органи батьківського самоврядування (в межах класу, закладу освіти, за інтересами тощо);
  • батьки можуть розглядати будь-які питання і ухвалювати рішення, крім тих, що належать до компетенції інших органів управління чи громадського самоврядування школи;
  • органи батьківського самоврядування мають право (але не зобов’язані) оформлювати свої рішення протоколами;
  • батьки виконують рішення органу батьківського самоврядування виключно добровільно;
  • рішення органу батьківського самоврядування щодо організації освітнього процесу та/або діяльності школи можуть бути реалізовані виключно за рішенням керівника закладу освіти;
  • рішення, заходи та форми батьківського самоврядування не повинні призводити до надання іншим учасникам освітнього процесу привілеїв чи обмежень за будь-якою ознакою, порушувати їхні права та/або законні інтереси, а також не можуть бути підставою для управлінських рішень, що не відповідають законодавству;
  • працівники закладу освіти не мають права втручатися в діяльність батьківського самоврядування, а також збирати чи зберігати їхні протоколи засідань.

– Я чув про зміни для учнівського самоврядування. Які саме?

Уперше на законодавчому рівні так широко описані права та можливості для учнів:

  • учнівське самоврядування може діяти як через спеціально створені органи (наприклад, учнівський парламент), так і безпосередньо;
  • інші учасники освітнього процесу не можуть втручатися та перешкоджати діяльності органів учнівського самоврядування;
  • органи учнівського самоврядування утворюються за ініціативою учнів та можуть бути одноособовими, колегіальними, а також мати різноманітні форми і назви;
  • учнівське самоврядування може бути на рівні класу, пансіону (гуртожиток) та іншого структурного підрозділу закладу освіти;
  • органи учнівського самоврядування мають право, але не зобов’язані вести протоколи чи будь-які інші документи;
  • рішення органу учнівського самоврядування учні виконують добровільно;
  • керівник учнівського самоврядування має право на невідкладний прийом керівником закладу освіти щодо захисту честі, гідності та/або прав учнів (керівник школи зобов’язаний розглянути усну чи письмову вимогу керівника учнівського самоврядування про усунення порушень та вжити заходів відповідно до правил внутрішнього розпорядку та/або законодавства).

Також визначені межі впливу органів учнівського самоврядування:

  • брати участь в обговоренні удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;
  • проводити за погодженням з керівником школи організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи та/або ініціювати їх;
  • брати участь у заходах (процесах) із забезпечення якості освіти відповідно до внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • захищати права та інтереси учнів;
  • вносити пропозиції та/або брати участь у розробленні та/або обговоренні плану роботи школи, змісту освітніх і навчальних програм;
  • через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань щодо організації та реалізації освітнього процесу.

– Чи отримав освітній омбудсмен нові можливості для впливу на освітній процес?

За невиконання його законних вимог, перешкоджання здійсненню його повноважень чи уповноваженими ним особами, ненадання інформації у встановлений законом строк або надання завідомо недостовірної інформації посадові особи мають заплатити штраф від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-3400 грн).

Повторення цих дій протягом року після накладення адміністративного стягнення – штраф на посадових осіб від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів (3400-6800 грн).

– Чи є серйозні наслідки порушення академічної доброчесності?

Так. Якщо педрада визнає, що педпрацівник порушив академічну доброчесність, його:

  • не залучатимуть до проведення процедур та заходів забезпечення і підвищення якості освіти, учнівських олімпіад та інших змагань;
  • не допускатимуть до позачергової атестації для підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання;
  • він не отримуватиме будь-які види заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо) протягом року;
  • його можуть позбавити педагогічного звання;
  • факт порушення академічної доброчесності враховується під час вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності та конкурсного відбору на посаду керівника закладу освіти.

Основні зміни в зв’язку з прийняттям Закону України «Про освіту».

28 вересня 2017 року набрав чинності новий Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII (далі — Закон), якій вносить суттєві зміни до цілої низки законів, у тому числі до Законів України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про вищу освіту».

Закон є базовим для усіх інших спеціальних законів у сфері освіти і водночас передбачає суттєве реформування системи освіти, містить багато відсильних норм і прикінцевих та перехідних положень, а деякі норми потребують негайного практичного застосування, Міністерство освіти і науки України листом № 1/9-554 від13 жовтня2017 року надало роз’яснення і рекомендації стосовно механізму реалізації окремих положень Закону.

1. Термінологічні зміни

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «до приведення законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із цим Законом терміни «навчальний заклад» і заклад освіти» є ідентичними, а всі суб’єкти владних повноважень і навчальні заклади керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються закладів освіти, а також положеннями законодавства, що стосуються навчальних закладів у частині, що не суперечить цьому Закону».

Крім того, у Законі України «Про загальну середню освіту» термін «загальноосвітній навчальний заклад» замінено терміном «заклад загальної середньої освіти», а термін «навчально-виховний процес» — терміном «освітній процес». Аналогічні зміни внесені і до Закону «Про позашкільну освіту». У Законі України «Про дошкільну освіту» відбулися такі термінологічні зміни: «дошкільний навчальний заклад» замінено на «заклад дошкільної освіти», «навчально-виховний процес» – на «освітній процес», «директор (завідуючий)» — на «директор», «діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації» на «діти з особливими освітніми потребами», «відповідна вища педагогічна освіта» — на «вища педагогічна» освіта за відповідною спеціальністю», «засновник (власник)» — на «засновник (засновники)», «надання освітніх послуг» — на «провадження освітньої діяльності». У Законі України «Про вищу освіту» термін «вищий навчальний заклад»замінено терміном «заклад вищої освіти».

Надалі в усіх нових актах Уряду та наказах Міністерства буде використовуватися нова термінологія.

До приведення актів законодавства і установчих документів закладів освіти у відповідність із зазначеними Законами тимчасова термінологічна розбіжність не має створювати перешкод для реалізації відповідних положень законодавства, прав осіб на освіту чи діяльності закладів освіти.

2. Переоформлення установчих документів закладів освіти

Згідно з підпунктом 13 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом».

Установчі документи, зокрема статути закладів освіти, мають переоформлятися в поточному режимі (у разі виникнення необхідності).

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» внесення змін до установчого документа юридичної особи оформляється шляхом викладення його в новій редакції.

3. Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти

З 28 вересня 2017 року всі заклади освіти зобов’язані оприлюднювати всю зазначену у статті 30 Закону інформацію та документи на своїх веб-сайтах або веб-сайтах своїх засновників.

Всі заклади освіти мають формувати відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднювати таку інформацію. Доступ до такої інформації осіб з порушенням зору може забезпечуватися в різних формах та з урахуванням можливостей закладу освіти.

У частині 2 цієї статті міститься перелік усієї інформації та документів, відкритий доступ до яких зобов’язані забезпечувати заклади освіти на своїх веб-сайтах, а у разі їх відсутності — на веб-сайтах своїх засновників.

Згідно з частиною 3 цієї статті заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

Інформація та документи, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законом (частина 4 статті 30 Закону). Згідно з частиною 5 статті 30 Закону перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення закладами освіти, може визначатися спеціальними законами.

У разі, якщо заклади освіти обслуговуються централізованою бухгалтерією, рекомендовано останній передавати закладам освіти всю необхідну інформацію та документи для подальшого їх оприлюднення відповідно до вимог Закону.

Згідно з частиною 1 статті 68 Закону органи управління у сфері освіти зобов’язані оприлюднювати всю публічну інформацію відповідно до вимог Законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про відкритість використання публічних коштів».

У разі виникнення питань щодо формату оприлюднення такої інформації рекомендовано керуватися частиною 4 статті з Закону України «Про відкритість використання публічних коштів«: «у спосіб, що забезпечує вільний безоплатний доступ до неї, можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації» та «y вигляді наборів даних (електронних документів), організованих у форматі, що дозволяє їх автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання».

4. Система забезпечення якості освіти

Статтею 41 Закону визначено систему забезпечення якості освіти, складовими якої є: система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти);

система зовнішнього забезпечення якості освіти;

система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.

Важливою складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти є також академічна доброчесність, поняття, зміст, система та механізми забезпечення якої детально виписані у статті 42 Закону. Важливо знати, що частини 7 і 8 статті 42 Закону вже дозволяють закладам освіти своїми внутрішніми положеннями визначити конкретні види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності, а також затвердити порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому Законом повноважень. Будь-яких перехідних положень, які відтерміновують запровадження в закладах освіти внутрішньої системи забезпечення якості освіти, Закон не містить, що вимагає від кожного керівника закладу освіти вже зараз організовувати розбудову такої системи.

5. Доступ до якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами

У Законі визначені такі нові поняття, як «індивідуальна програма розвитку», «інклюзивне навчання», «інклюзивне освітнє середовище», «розумне пристосування», «універсальний Дизайн у сфері освіти» тощо. Статті 19 і 20 та низка інших норм Закону системно врегульовують питання здобуття дітьми з особливими освітніми потребами якісної освіти, зокрема через створення інклюзивних та/або спеціальних груп і класів. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку.

Прядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах затверджено постановою КМУ №872 від 15.08.2011 року. Пунктом 8вказаного Порядку визначено, що для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу у класі з інклюзивним навчанням кількість учнів з особливими освітніми потребами становить:

одна – три дитини із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;

не більш як двоє дітей із числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках.

6. Зміна типу закладів загальної середньої освіти.

Згідно з пунктом 31 статті 48 Закону України «Про загальну середню освіту» Кабінетові Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям і органам місцевого самоврядування доручено до 1 вересня 2018 року забезпечити:

зміну типу підпорядкованих шкіл-інтернатів (крім закладів середньої освіти для дітей з порушенням інтелектуального розвитку) на гімназію, ліцей відповідно до вимог цього Закону із збереженням у складі цих закладів освіти інтернатів з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок засновника (засновників). Припинення функціонування інтернатів у складі таких закладів можливе лише після вирішення в установленому порядку питання здобуття учнями (вихованцями) освіти та/або отримання відповідних соціальних послуг за місцем їхнього проживання (реєстрації) чи місцем проживання (реєстрації) їхніх батьків;

створення обласних (міських — y містах Києві та Севастополі) ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти, а також районних, міських (районних у містах) інклюзивно-ресурсних центрів, у тому числі, в об’єднаних територіальних громадах, шляхом реорганізації існуючої мережі психолого-медико-педагогічних консультацій.

Постановою Уряду від 12 липня 2017 р. № 545 затверджено Положення про інклюзивно-ресурсний центр, органам місцевого самоврядування та місцевим органам виконавчої влади було рекомендовано утворити протягом двох місяців інклюзивно-ресурсні центри, а також обласні, Київський та Севастопольський міські ресурсні центри з підтримки інклюзивної освіти шляхом реорганізації психолого-медико-педагогічних консультацій.

7. Ліцензування освітньої діяльності закладів освіти

Згідно з частиною 2 статті 43 Закону України «Про освіту» освітня діяльність провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства:

для закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти — Міністерством освіти і науки України;

для закладів дошкільної та загальної середньої освіти — Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Державні і комунальні заклади системи дошкільної і загальної середньої освіти, що діють на день набрання чинності цим Законом, отримують ліцензію без проходження процедури ліцензування. Заклади освіти усіх форм власності, що створюються після набрання чинності цим Законом, ліцензуються на загальних засадах».

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальну середню освіту» заклад освіти провадить освітню діяльність на певному рівні загальної середньої освіти за умови наявності відповідної ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку. Відповідно до частини 3 статті 9 зазначеного Закону здобуття загальної середньої, освіти також можуть забезпечувати заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інші заклади освіти, зокрема міжшкільні ресурсні центри (міжшкільні навчально-виробничі комбінати), що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

У частині 3 статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту» також зазначено, що заклад дошкільної освіти здійснює свою діяльність за наявності ліцензії на право провадження освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти, виданої у встановленому законодавством України порядку.

Всі державні і комунальні заклади системи дошкільної і загальної середньої освіти мають отримати без проходження процедури ліцензування в обласних або Київській міській Державних адміністраціях ліцензії на провадження освітньої діяльності на всі ті рівні освіти, на яких вони провадять відповідну освітню діяльність.

Відповідні державні органи мають забезпечити видачу таких ліцензій (окремо на кожен рівень освіти, що визначений частиною 2 статті 10 Закону) без процедури ліцензування та проінформувати заклади освіти про дату і порядок отримання ліцензій. З метою виконання відповідної норми Закону рекомендовано обласним, Київській міській державним адміністраціям, як органам ліцензування закладів дошкільної і загальної середньої освіти, прийняти відповідні рішення та оприлюднити їх на офіційних веб-сайтах.

Ліцензування закладів позашкільної освіти не вимагається законодавством.

8. Атестація закладів освіти

Законом України «Про освіту» були внесені зміни до Законів України «Про дошкільну освіту»,«Про загальну середню освіту» та «Про позашкільну освіту», у тому числі в частині повноважень відповідних місцевих органів управління. Зокрема, з переліку цих повноважень виключені повноваження на проведення атестації відповідних закладів освіти. Також із Законів виключена атестація закладу освіти як форма державного нагляду (контролю).

Таким чином, проведення атестації є безпідставним і правові наслідки її проведення відсутні.

У системі загальної середньої освіти запроваджено інший плановий захід державного нагляду (контролю) — інституційний аудит, зміст та особливості проведення якого визначені статтею 45 Закону України «Про освіту».

9. Управління закладом освіти

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють:

засновник (засновники);

керівник закладу освіти;

колегіальний орган управління закладу освіти;

колегіальний орган громадського самоврядування;

інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Повноваження засновників комунальних закладів освіти, що визначені Законом України «Про освіту» та спеціальними законами у сфері освіти, виконують відповідні ради, конкретні повноваження і сфера відповідальності яких визначені також у статті 66 Закону.

Водночас в умовах незавершеної адміністративно-територіальної реформи, спрямованої на децентралізацію системи управління, у тому числі закладами освіти, ради та місцеві державні адміністрації мають виконувати Закон України «Про освіту» та інші спеціальні закони у сфері освіти з урахуванням відповідних положень Конституції України і Законів України «Про Місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов’язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти. Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом та установчими документами закладу освіти.

В Законах України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту» та «Про позашкільну освіту» суттєво збільшено кількість повноважень педагогічної радивідповідних закладів освіти. Рішення педагогічної ради вводяться в дію рішеннями керівника закладу.

10. Обрання керівника закладу загальної середньої освіти

Відповідно до абзаців 1-4 частини 2 статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.

Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки — для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об’єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об’єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно – територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники громадських об’єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.

Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд (до першого строку включається дворічний строк перебування на посаді керівника закладу загальної середньої освіти, призначеного вперше). Після закінчення другого строку перебування на посаді особа має право брати участь у конкурсі на заміщення вакансії керівника в іншому закладі загальної середньої освіти або продовжити роботу в тому самому закладі на іншій посаді.

ВАЖЛИВО! Відповідно до підпункту 17 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після 28 вересня 2017 року частина друга статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» застосовується до посад, що стали вакантними в установленому трудовим законодавством Порядку.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальну середню освіту» посаду керівника закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може обіймати особа, яка є громадянином України, має вищу освіту ступеня не нижче магістра та стаж педагогічної роботи не менше трьох років, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.

Вилучено вимогу щодо необхідності проходження «атестації керівних кадрів освіти у порядку, встановленому Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти».

Керівник комунальногозакладу загальної середньої освіти має обиратися на основі конкурсного відбору, що має бути проведений відповідно до Положення про конкурс на посаду керівника комунального, закладу загальної середньої освіти, розробленого та затвердженого засновником цього закладу. До затвердження типового положення щодо призначення керівника, обрання керівника проводиться відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 13 жовтня 2015 р. № 827.

11. Призначення працівників закладів загальної середньої освіти

Згідно з абзацом п’ятим частини 2 статті 26 цього Закону (зі змінами від 28.09.2017 р.) заступник керівника, педагогічні та інші працівники закладу загальної середньої освіти призначаються на посади та звільняються з посад керівником цього закладу. Керівник закладу загальної середньої освіти має право оголосити конкурс на вакантну посаду.

В закладі має бути розроблено відповідне положення про конкурс.

З моменту набуття чинності Законом України «Про освіту» всі питання прийняття та звільнення з роботи працівників, а також усі інші питання, що витікають з трудових відносин, вирішує керівник закладу освіти відповідно до трудового законодавства.

12.Уточнено порядок підвищення кваліфікації педагогів

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин. Із них певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

13. Тривалість уроків

Становить у:перших класах — 35 хв.;

других-четвертих класах — 40 хв.;
​​​​ п’ятих-одинадцятих класах — 45 хв.
Заклад освіти може обрати інші, крім уроку, форми організації освітнього процесу.

Різниця в часі навчальних годин перших-четвертих класів обов’язково обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять та консультацій з учнями.

14. Педагогічне навантаження

Статтею 16 ЗУ «Про загальну середню освіту» визначено, що педагогічне навантаження на тиждень становить:

– вчителя – 18 навчальних годин, а також інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до тарифної ставки:

Класне керівництво – 20-25 відсотків;

Перевірка зошитів – 10-20 відсотків;

Завідування:

майстернями – 15-20 відсотків;

навчальними кабінетами – 10-15 відсотків;

навчально-дослідними ділянками – 10-15 відсотків;

– вихователя закладу загальної середньої освіти — 30 год;

– вихователя спеціальної школи (школи-інтернату) та асистента вчителя інклюзивних класів закладів загальної середньої освіти — 25 год.

Розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти затверджується його керівником за погодженням виборного профспілкового органу.

Кiлькiсть переглядiв: 684

Коментарi