/Files/images/музей.jpgВ музеї

З історії створення музею

Кожен, хто приїздить в Перемозький НВК, обов’язково відвідує історико - краєзнавчий музей с. Перемога (колишня назва Ядлівка) – справжню скарбницю духовності села, де зібрано понад 2500 експонатів. З них предметів основного фонду – 1604, що розповідають про минуле і сучасне с. Перемога, що сприяють збереженню історичної спадщини свого краю, активізації діяльності учнів на пошуково-дослідницьку роботу, патріотичного виховання підростаючого покоління.

Ініціатором створення музею був колишній директор Перемозької ЗОШ І-ІІІ ступенів Боровко Григорій Іванович (роки життя).

Дата відкриття музею – 30 грудня 1982 року (наказ по Перемозькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 48 від 29 грудня 1982р.)

Донедавна в ньому переважали експонати Другої світової війни та після реконструкції, ініційованої сільським головою Тетяною Миколаївною Рихлик (кошти виділили народні обранці з місцевого бюджету, також – засновники фонду «Мартіна Німьолєра»), стендів та виставочних експонатів стало більше.

Приміщення музею тепер займає три кімнати, кожна з яких має визначену тематику. В першій залі – «Село в сиву давнину». Ще кам’яного віку сягають сліди перебування людей в наших краях.

Княжої доби північніше Ядлівки було мисливське угіддя боярина Петра з дружини князя Чернігівського. Але татаро - монгольська навала залишила після себе попелище.

Коли ці землі звільнили від татар, сюди приїхав на полювання козак Ядло… та й оселився тут назавжди, започаткувавши наше село. Ядлівку позначено на картах, про неї згадують в описах мандрівники, вона зазначена в державних переписах.

Ядлівський козацький курінь входив до Баришівської сотні Переяславського полку, про що свідчать архіви полкової канцелярії. Козаки боронили село від татарських набілів, брали участь у козацьких походах. (Фото)

В цій залі зібрані предмети побуту (глечики, лампадки, ступа, плетені кошики, серпи, рогачі, ціпи, прядки, прачі, дитяча колиска) та інші знаряддя праці селян.

Більшість населення займалися виготовленням полотна в домашніх умовах, тож серед експонатів музею є ткацький верстат.

Вечорами й холодної пори року жінки та дівчата вишивали рушники, сорочки, скатерті, наволочки, серветки, окремі з них представлені в куточку декоративно-прикладного мистецтва. (Фото)

Цікавий є зібраний матеріал про період колективізації села. Цьому відведена фотоекспозиція.

Не можна обминути увагою й сторінки, присвячені жертвам голодомору 1932-1933 років. Великих утрат зазнало село: від голоду померли три сотні місцевих жителів. Матеріали стенду «Не згасни, свічко пам’яті!» доповнюють розповіді очевидців, безпосередніх свідків тих подій, документи, книги тощо. (Фото)

У віршах і на сторінках другої зали знайшли своє місце фотографії, карти, документи воєн ХХ століття (Першої та Другої світових, Афганської) і неоголошеної війни на сході України. Доповнюють експонати й особисті речі земляків – захисників. (Фото)

Предметом вивчення в музеї для відвідувачів стали важкі, драматичні й водночас мало досліджені сторінки нашої історії про окупацію рідного краю нацистами. У листопаді 1942 року вони охопили місцевих активістів і розстріляли їх в лісі. Серед них: М.Безвіконний, К.Щербина, А.Чернях, Р.Красножон, Ф.Богатирьов, І.Красножон, Ф.Бибич, І.Деркач…

Як відомо, із спогадів очевидців, 28 серпня 1943 року Ядлівку оточив загін карателів – есесівців. Усіх без винятку людей вигнали з хат і повели до сусіднього населеного пункту с. Русанів, а село Ядлівку спалили…

Визволили Ядлівку 21 вересня 1943 року розвідники 529-го стрілецького полку 163-ї Київської дивізії (38-ї армії Другого Українського фронту).

Чималий матеріал зібраний краєзнавцями й селянами про земляків, які на всіх фронтах Другої світової війни наближали довгоочікуваний день перемоги.

Величезний плакат-банер на стіні зали містить інформацію (дати стерті, місця загибелі й місця поховання) про всіх солдатів, які захищали рідне село й район від нацистів і мирних жителів, які загинули в ті роки. (Фото)

Про бойовий шлях відважних односельчан можна дізнатися із біографічних довідок, фотографій (на стенді «Забуттю не підлягає»), нагрудних знаків, орденів, копій нагороджених документів, газетних публікацій. Багато фронтовиків, зокрема - І.Бишовець, І.Беззубий, О.Галатенко, А.Теліга удостоєні почесних бойових нагород.

Музейними експонатами є зброя, гільзи від снарядів різних калібрів, каски, багнети гвинтівок, залишки зброї часів Другої світової війни, предмети побуту часів Другої світової війни. (Фото)

Третя зала присвячена розвитку освіти і культури в селі, тут зібрані матеріали та публікації, об’єднані темою «Сторінками співдружності».

Всі матеріали музею школярі використовують при написанні рефератів, дослідницьких робіт з історії с. Перемога та Батьківщини, конкурсних робіт, творів, для підготовки уроків Мужності й Пам’яті. В музеї проводимо зустрічі з воїнами АТО, воїнами-афганцями, з народними умільцями села. (Фото)

Та найголовніше – музейні експонати демонструють учням приклади подвигів старших поколінь і сучасників, проявлених у боротьбі з ворогом за незалежність українського народу.

Кiлькiсть переглядiв: 545

Коментарi